Берлін: новий центр пам'яті усіх жертв нацизму

Німеччина підтверджує свою глибоку відданість опрацюванню минулого і вшануванню пам'яті жертв періоду нацистського тоталітарного режиму. Ще 2018 року у коаліційній угоді між партіями ХДС/ХСС та СДПН було задекларовано намір опрацювання історії у контексті жертв, яким досі приділяли менше уваги, ніж іншим групам. "У діалозі із нашими східноєвропейськими сусідами, ми зміцнимо пам'ять у столиці про жертв нищівної німецької війни на Сході", - йшлося у документі. Відтоді у німецькому парламенті точилися дискусії щодо реалізації проєктів задля втілення цього наміру, однак без конкретних результатів.

І ось днями цей намір набрав чіткіших форм: минулого тижня усі фракції Бундестагу за винятком правопопулістів із Альтернативи для Німеччини (АдН) схвалили дві пропозиції від федерального уряду, націлені на реалізацію проєкту. У пропозиціях, які були подані від християнських партій та соціал-демократів, які утворюють урядову коаліцію, а також від Зелених, пояснюється, що Німеччина "потребує центр пам'яті, інформації та діалогу про німецьку нищівну війну, окупацію та жертв, яким досі приділяли менше уваги". Змістовною частиною займатимуться фахівці у галузі історії, музеєзнавства і документації періоду доби нацизму.

Читайте також: Німеччина продовжує підтримку жертв нацизму в Україні

"Білі плями" історії мають зникнути

За планом, новий берлінський меморіальний комплекс стане місцем "історичного просвітництва", де з "порівняльної європейської перспективи" буде висвітлена сама руйнівна сутність тої війни, що сприятиме поглибленню знань німців про цей трагічний період історії і про те, "наскільки і як до сьогодні Друга світова війна відіграє таку важливу роль у польській, білоруській чи українській культурі пам'яті". Планується, що новий центр пропонуватиме відвідувачам вичерпну історичну інформацію, контекст та паралелі, а також сконцентрується на висвітленні великого горя, яке принесла війна Європі та самій Німеччині.

Боннський історик Мартін Ауст (Martin Aust), який вже давно говорив про потребу створення такого центру, привітав рішення Бундестагу. У розмові з інформагенцією KNA він назвав його "великим успіхом", адже це дозволить усунути "білі плями у німецькій культурі пам'яті". Історик пояснює, що після спорудження меморіалів убитим євреям Європи, сінті та рома, переслідуваним гомосексуалам та жертвам евтаназії тепер у Берліні має з'явитися і місце, яке розповідатиме про долю мільйонів переслідуваних та вбитих у ході німецької війни на знищення "передусім у Польщі, на Балтиці, у Радянському Союзі, Югославії та Греції". За словами Ауста, з'явиться місце для жалоби та символічного спомину про мільйони жертв тієї війни.

Тішить історика і той "примітний" факт, що вдалося уникнути "ієрархізації груп жертв". Ауст вважає, що своїм рішенням Бундестаг надсилає чіткий сигнал: "Ніхто не буде забутим. Ми будемо берегти пам'ять про всіх жертв тої нищівної війни".

Читайте також: Україна - епіцентр Другої світової? Історична відповідальність Німеччини

Згадати про кожного

У ході парламентських дебатів представники різних фракцій говорили про "ключовий момент" у німецькій культурі пам'яті та про важливість відкриття такого центру задля недопущення інструменталізації історії популістами. Представник фракції "Союз 90/Зелені" Ергард Ґрюндль (Erhard Grundl) нагадав, що і сьогодні у ФРН та у Європі піднімають голову екстремістські настрої.

Правопопулістьска АдН - єдина фракція, що не підтримала пропозиції, наполягала на заснуванні центру пам'яті німецьких жертв Другої світової.

Дискусії щодо концепції нового центру пам'яті і документації точилися тривалий час і стосувалися головно того, чи має він охоплювати німецьку окупацію всієї Європи або ж сконцентруватися на Східній Європі. Крім того, наприкінці жовтня Бундестаг проведе дебати на тему відкриття пам'ятника польським жертвам нацистів.