ЗМІ: Китай значно скоротив закупівлі нафти з Росії

У липні поточного року сумарний обсяг імпорту нафти з Росії до Китаю впав на 7,4 відсотка порівняно з показником липня минулого року і становив 1,76 млн барелів на добу. Це найнижчий рівень із вересня 2022 року, пише агенція Reuters із посиланням на статистику Головного митного управління Китаю, опубліковану у вівторок, 20 серпня.

Зниження попиту на паливо в КНР тривало останні кілька місяців. Якщо в березні 2024-го Китай нарощував обсяги ввезення російської нафти, що сягали тоді 2,55 млн барелів на добу, то в другому кварталі почалося скорочення імпорту: до липня він упав на 30 відсотків порівняно з березневими показниками. Зупинити цей процес не зміг і травневий візит президента РФ Володимира Путіна до лідера КНР Сі Цзіньпіна. У наступні місяці падіння попиту на російську сировину навіть прискорилося, зазначає незалежне російське видання The Moscow Times.

Читайте також: Як Росія стає сировинним придатком Китаю

Reuters пояснює цю тенденцію тим, що низька маржа переробки й низький попит на паливо обмежили роботу китайських державних і незалежних нафтопереробних заводів.

Водночас Пекін збільшує закупівлі нафти в окремих інших постачальників. Так, обсяги постачання з Саудівської Аравії в липні зросли на 13 відсотків, до 1,51 млн барелів на добу порівняно з минулим роком, а імпорт з Малайзії - на 61 відсоток, до 1,46 млн барелів на добу в річному обчисленні.

Росія втрачає нафтодолари й через падіння вартості "чорного золота"

Нині Китай - найбільший покупець російської нафти, і зниження імпорту в цю країну позначилося на доходах, одержуваних Москвою від продажів палива за кордон. Як підрахували у фінському Центрі досліджень у галузі енергетики та чистого повітря CREA, у липні щомісячні доходи Росії від експорту викопного палива становили 656 млн євро на день, що стало найнижчим показником у 2024 році.

З початку повномасштабної війни Росії проти України саме КНР і Індія стали найбільшими й найважливішими ринками збуту російської нафти. За данимиМіжнародного енергетичного агентства (МЕА), упродовж 2023 року Пекін і Делі збільшили імпорт нафти з РФ на 21 та 111 відсотків відповідно порівняно з 2021 роком. Це фактично компенсувало Москві втрату ринків в ЄС та інших країнах Заходу, котрі здебільшого відмовилися від російських нафти й нафтопродуктів у відповідь на агресію РФ проти України.

Ще одним вагомим фактором, що призвів до скорочення обсягів надходжень нафтодоларів до РФ, стало істотне падіння вартості нафти на міжнародних торговельних майданчиках, котре розпочалося в серпні цього року. Приміром, 5 серпня цього року котирування нафти опускалися подеколи до позначки в 75 доларів за барель еталонного сорту Brent - найнижчого показника з початку 2024 року.

У Москві не раз визнавали, що саме доходи від експорту енергоносіїв становлять основну частину надходжень до російського бюджету, що, по суті, дозволяє РФ і далі провадити загарбницьку війну проти України. Так, лише впродовж 2023 року експорт нафти з Росії приніс надходжень у розмірі близько 88 мільярдів євро, що приблизно дорівнювало рівню надходжень за довоєнний 2021 рік. За словами віцепрем'єра РФ Олександра Новака, на нафтогазову галузь в 2023 році припадало 27 відсотків валового внутрішнього продукту Росії та 57 відсотків експортної виручки країни.