Якому транспорту німці нададуть перевагу після пандемії
25 травня 2020 р.
"Чи шкодуєте ви у нинішній ситуації, що не маєте особистого автомобіля?" - таке запитання поставили мешканцями Німеччини автори одного з досліджень. У ФРН трохи більше 20% домашніх господарств не мають власного авто. Це частіше за все молоді люди або міські жителі. І ось у ході опитування, яке провели у розпал пандемії коронавірусу, третина таких респондентів (32%) відповіла на наведене вище запитання: "Так". Тепер шкодують.
Коронавірус позначається на мобільності населення ФРН
Річ у тому, що відсутність індивідуального автотранспорту нерідко пов'язана в сьогоднішній Німеччині не стільки з браком грошей, скільки зі свідомим вибором: мати власну машину, особливо в умовах тисняви великого міста, непрактично, до того ж неекологічно, а в останні років двадцять уже й не модно.
Навіть надання службового автомобіля перестало грати колишню роль на переговорах з потенційними роботодавцями. Адже систему міського громадського транспорту посилено розвивають, та й каршеринг, короткострокова оренда автомобілів, міцно увійшов у повсякденне життя.
Однак пандемія COVID-19 може викликати в Німеччині значну переоцінку цінностей: через загрозу заразитися коронавірусом привабливість індивидуального транспорту помітно зросла, а громадського - різко впала. Про це свідчить опитування, проведене на замовлення Інституту транспортних досліджень (Institut für Verkehrsforschung), який входить до складу Німецького центру аерокосмічних досліджень (DLR).
Основні висновки опублікованого на початку травня соціологічного дослідження "Як коронавірус змінює нашу мобільність?" його автори сформулювали так: "Серед транспортних засобів від кризи виграє автомобіль. У програші - всі види громадського транспорту".
Читайте також: Київське метро - яким був перший день роботи після двомісячної перерви
У великих німецьких містах молодь дедалі рідше купує власне авто
Під час репрезентативного опитування серед 1000 жителів ФРН віком від 18 до 82 років респондентам у першій половині квітня, на піку епідемії в країні, було, зокрема, поставлене запитання, які вони мають відчуття, користуючись у нинішній ситуації різноманітними транспортними засобами, або що б вони відчували, якби їм довелося зараз ними користуватися.
36 відсотків респондентів сказали, що користуючись міським і приміським громадським транспортом почуваються або почувалися б "значно більш некомфортно", ніж раніше, 27% - "більш некомфортно". Таким чином, у 63% німців - майже у двох третин - міські автобуси, трамваї, метро, приміські електрички викликають тепер певний дискомфорт. У далекомагістральних поїздів (61%) і літаків (57%) показники схожі, але вони все-таки нижчі.
Водночас 77% учасників дослідження повідомили, що у власному автомобілі почувають себе, як раніше, 11% вказали, що "більш комфортно, ніж раніше", а ще 8% - "значно комфортніше". Іншими словами, фактично кожен п'ятий німець став в умовах пандемії цінувати свою машину ще більше.
Разом з тим, найбільш активно на дискомфорт скаржилися якраз ті, кому щоденно або майже щоденно доводиться користуватися громадським транспортом (77%), хто їздить на ньому 1-3 рази на тиждень (71%) або 1-3 рази на місяць (66%). Іншими словами: постійні клієнти муніципальних транспортних підприємств.
За покупками - лише на автомобілі
Вельми симптоматичними є й такі показники. Після початку пандемії 60% жителів Німеччини стали рідше їздити/ходити за покупками. Причому якщо до коронавірусу 46% відповідали, що відправляються у магазини переважно на своїй машині, то тепер 57% кажуть, що використовують для цього винятково автомобіль.
Вимальовується явна зміна моделі споживчої поведінки: замість частих заходів/заїздів до супермаркету для задоволення щоденних потреб - прицільні подорожі на особистому автомобілі з метою максимально заповнити продуктами харчування й предметами першої необхідності спочатку багажник, а потім холодильник і комору.
"У контексті коронавірусу цілком можна говорити про "відродження" особистого автомобіля. Схоже, бажання забезпечити свою безпеку сильно впливає в даний момент на вибір транспортного засобу, - відзначає директор Інституту транспортних досліджень професор Барбара Ленц (Barbara Lenz). - Несподівано виявилося, що особливо молодим мешканцям міст у цій ситуації стало бракувати власного авто".
Чи означає це, що автопром після обвалу навесні тепер у Німеччині очікує просто-таки бум продажів? Респондентів, які не мають автомобіля, тих самих, третина яких шкодує тепер про відсутність автомобіля, запитали: "Чи збираєтеся ви в даний момент через коронавірус придбати власний автомобіль?". "Так" відповіли лише 6%.
Виходить, що багато молодих людей у містах дійшли висновку, що в умовах пандемії в особистому авто було б безпечніше й комфортніше, але купувати його найближчим часом, тим не менше, не збираються. Очевидно вони ще не знають, як в умовах рецесії, що почалася, складеться їхній матеріальний стан. Та й колишні причини не мати автомобіль нікуди не ділися: тиснява великих міст, затори, дефіцит і дорожнеча парковок.
Читайте також: Транспорт після карантину: чи зникнуть маршрутки з українських міст
Жінки ставляться до громадського транспорту більш скептично
Тож результати опитування Інституту транспортних досліджень передрікають Німеччині (та й іншим європейським країнам, де настрої схожі) не стільки бум продажів нових автомобілів, скільки посилене використання наявних і при цьому значне падіння попиту на послуги громадського транспорту.
На це ж вказує й опитування американської консалтингової компанії McKinsey про зміни споживчих переваг німців, яке провели в Німеччині наприкінці квітня-на початку травня, коли пік захворюваності в країні вже було пройдено. 51% тих, хто до пандемії регулярно користувався автобусами, і 47% постійних пасажирів метро заявили, що хочуть у недалекому майбутньому скоротити число таких подорожей або взагалі від них відмовитися.
Натомість опитані мають намір частіше ходити пішки, їздити на велосипеді або на власному автомобілі. Опитування DLR теж зафіксувало зростання популярності велосипедів та піших походів у справах. Так, частка тих, хто їздить за покупками виключно на велосипеді, через коронавірус зросла до 8%, а тих, хто користується магазинами лише в безпосередній доступності, збільшилась до 14%.
Серед тих, хто під час карантинних заходів продовжував їздити на роботу, 70% користувались особистим автомобілем, 14% - велосипедом і лише 12% - автобусами, трамваями, метро, електричками. При цьому, згідно з опитуванням Інституту транспортних досліджень, жінки ставились до подорожей громадським транспортом більш скептично, ніж чоловіки.
Муніципальні транспортні підприємства потребують допомоги
"Дуже цікаво буде подивитися, чи збережеться ця тенденція й після пандемії коронавірусу", - каже Барбара Ленц. Тому очолюваний нею інститут має намір через певний час знову опитати тих самих респондентів. Поки ж виявлений соціологами тренд передвіщає громадському транспорту в німецьких містах істотне скорочення числа пасажирів.
Утім, доти, поки люди рідше їздитимуть, але при цьому продовжуватимуть платити за дуже поширені в Німеччині місячні проїзні квитки, громадський транспорт від цього навіть виграє: менше буде скупчення, особливо в годину пік. Зовсім інша річ, якщо муніципальні транспортні підприємства, і без того нерідко хронічно збиткові й субсидуються з міських бюджетів, почнуть в масовому порядку втрачати постійних клієнтів.
Про масштаб економічних проблем, які загрожували б у такому разі німецьким містам, свідчить прохання про фінансову допомогу, з яким міністри транспорту федеральних земель Німеччини звернулися 14 травня до уряду ФРН. Лише цього року, заявили вони, пославшись на скорочення пасажиропотоків у березні-квітні на 70-90% і зростання витрат через додаткові заходи гігієни, збитки німецьких підприємств громадського транспорту сягнуть щонайменше п'яти мільярдів євро.
Що же тоді буде, якщо накотиться друга хвиля пандемії? А якщо не вдасться створити вакцину проти коронавірусу й небезпека заразитися залишиться надовго? В такому разі під питанням може опинитися ледь не головна на сьогодні містобудівна концепція, що її тією чи іншою мірою реалізують у містах багатьох країн світу. Концепція, котра передбачає витіснення індивідуальних автомобілів з центральних районів та великі інвестиції у розвиток громадського транспорту.