Допінговий скандал: інтерв'ю із автором розслідування

Незалежна комісія Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) у четвер, 14 січня, представить у Мюнхені другу частину своєї доповіді. У першій частині, яку оприлюднили в листопаді, вказувалося на системну проблему допінгу в російській легкій атлетиці. Доповідь стала можливою завдяки розслідуванню німецького спортивного журналіста Гайо Зеппельта, який дав DW ексклюзивне інтерв'ю.

DW: Пане Зеппельте, Ваш фільм-розслідування на тему допінгу "Як Росія робить своїх переможців" сколихнув спортивний світ. Незалежна міжнародна комісія підтвердила викладені в ньому факти. Як наслідок - російським легкоатлетам заборонено брати участь у міжнародних змаганнях. Чому Ви обрали для свого розслідування саме Росію?

Гайо Зеппельт: Із простої причини - у 2014 році в Росії тривали зимові Олімпійські ігри. Для нашої редакції, яка інтенсивно займалась висвітленням проблем допінгу, було природним поглянути на підходи Росії в антидопінговій політиці. Тому в межах Олімпіади в Сочі ми робили репортажі на цю тему. Цим ми, судячи з усього, звернули на себе увагу в спортивному світі. І на нас вийшли, щоб розповісти більше про факти допінгу в російському спорті. Нас познайомили з Віталієм та Юлією Степановими. Я зустрівся з ними в Москві, після чого стало зрозуміло, що мова йде не про маленький феномен, а, ймовірно, про дуже великий.

Виключити цілу національну федерацію з усіх змагань - безпрецедентно жорсткий крок. У Росії вельми поширена думка, що це змова проти країни. Що Ви можете на це відповісти?

По-перше, цей випадок не безпрецедентний. Подібне вже траплялося із болгарською федерацією важкої атлетики. По-друге, у Росії кожного разу, коли критикують її політику, вважають це чиєюсь змовою. Ну, це ж смішно.

Між тим, заборона вдарила по сотнях спортсменів.

Це рішення покликане покарати у першу чергу федерацію, а не атлетів. Атлети є продуктом федерації, яка довгі роки сприяла допінгу. І якщо російські легкоатлети хочуть поскаржитися, то нехай скаржаться на своїх функціонерів. Між іншим, російські журналісти часто забувають, що ми вели розслідування і в інших країнах, включно із Німеччиною, США, Ямайкою та Кенією. Не скажу, що нашу роботу там сприймали із великим ентузіазмом.

Міністр спорту РФ Віталій Мутко стверджує, що в Росії проблема допінгу не більш драматична, ніж у будь-якій іншій країні світу. Він має рацію?

А звідки це йому відомо? Пан Мутко знає проблему допінгу в інших країнах? Те, що Мутко розповідав в останні місяці, - це нісенітниця. Він озвучував теорії змови. Міністру не пристойно опускатися до такого рівня. Більше того, пан Мутко, очевидно, не розуміє, що спорт має бути відокремлений від політики. Краще б він розібрався у власній царині, аніж втручатися у все підряд.

Чи створювалися Вам у Росії перешкоди у проведенні розслідування? Чи намагалися Вас підкупити?

Ніхто не намагався в Росії на мене вплинути. Хоча торік Мутко заявив, що так чи інакше знає, де саме в Росії я зупиняюся, коли там буваю. Невже в міністра спорту немає інших проблем, окрім стеження за німецьким журналістом?

Чиновники в Росії начебто йдуть назустріч вимогам WADA та ІААФ. Їхня ціль - врятувати участь російських спортсменів у Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро у серпні цього року. Чи реально провести роботу над помилками за настільки короткий період?

Я вважаю таке уявлення абсолютно ілюзорним. У культурі допінгу, яка в Росії, очевидно, мала місце - відзначу, що поки ми ведемо мову лише про легку атлетику, - ніяк не можливо за лічені місяці щось корінним чином змінити. Я би вважав правильним, щоб Росія не виступала в Ріо. Це стало б чітким сигналом і іншим країнам.

І яким буде, на Ваш погляд, рішення міжнародних інстанцій?

Я до кінця не впевнений, що росіян не допустять до Ігор. Тому що у спортивно-політичних залаштунках ведуться активні консультації. Вплив політиків на спорт, можливо, особисто пана Путіна, є великим. І ми припускаємо, що президент Міжнародного олімпійського комітету, німець Томас Бах, вірогідно, у добрих стосунках з паном Путіним і він не захоче їх псувати.

Як справи у родини Степанових, з чиєю допомогою Ви проводили розслідування?

Вони у безпечному місці. Після вкрай негативної реакції в Росії їм порадили не лише поїхати з країни, але і сховатися.

14 січня незалежна комісія WADA представить в Мюнхені другу частину свого нашумілого звіту про допінг. Вона обіцяє оприлюднити дещо сенсаційне. Чого Ви очікуєте?

Чесно кажучи, не знаю. Йдеться про базу даних Міжнародної асоціації легкої атлетики (ІААФ. - Ред.) Вона намагається всіх переконати в тому, що добросовісно вела боротьбу із допінгом. Це цікаво, враховуючи той факт, що вже навіть французька прокуратура підтвердила, що й президента ІААФ, і шеф її антидопінгового відділу були персонально замішані у приховування фактів допінгу.

Легка атлетика сьогодні - мекка для допінгу. А як справи з іншими видами спорту?

В усіх видах спорту, де велике значення має фактор сили й витривалості, природно, спокуса маніпулювати є більшою. Була серйозна проблема у велоспорті, проблеми є в лижних видах спорту, у важкій атлетиці. Анаболіки дозволяють наростити силу, еритропоетин підвищує витривалість. Як не дивно, мало відомо про допінг у футболі. Однак і там, я впевнений, реальність інша, ніж нам її намагаються подати.

Що має змінитися у світовому спорті, аби публіка могла дивитися "чисті" від допінгу змагання?

"Чистих" змагань у спорті не буде ніколи. Як ніколи не буде транспорту без ДТП або економіки без корупції. Спорту потрібні структурні зміни і контроль ззовні. Його має взяти на себе держава, оскільки внутрішні механізми самоочищення не спрацювали.