Як праві популісти АдН змінять німецьку політику

Уперше за всю історію Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) у головному законодавчому органі країни - Бундестазі - з'явилася ціла фракція правих популістів. Що ж власне означає нині в Німеччині "правопопулістська політична сила"? Як її присутність у парламенті змінить політичну культуру? Відповіді на ці питання вкрай складні та водночас до банальності прості.

"Альтернатива для Німеччини" (АдН), що посіла третє місце на цих виборах і має тепер третю за чисельністю фракцію в новому Бундестазі у складі 92 депутатів, позиціонує себе як патріотична, демократична та консервативна політична сила. Попри такі запевнення, цю партію асоціюють з правоекстремістським крилом політичного спектра. Натякаючи на АдН, чинний міністр закордонних справ Німеччини, соціал-демократ Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) раніше застерігав від того, щоб частиною Бундестагу не стали "справжні нацисти". 

Солянка поглядів

Провідний німецький академічний експерт з партійної тематики Оскар Нідермаєр (Oskar Niedermayer) у коментарі журналістам дав таке визначення АдН: "Спектр поглядів, представлених у АдН, не можна підсумувати одним словом. Я називаю їх націонал-консервативною партією, що тяжіє до правоекстремістського крила".

Єдине, що більш-менш зрозуміло, це розлога програма партії, що офіційно оприлюднена на 76-ти сторінках. Вона торкається багатьох аспектів: від політики оподаткування до суспільно-правових ЗМІ та прав тварин. Та як показало опубліковане нещодавно дослідження відомого фонду Бертельсманна, єдиною темою, з якою значна частина німців асоціює АдН, лишається питання біженців і міграції.

У день виборів до Бундестагу минулого вересня АдН розмістила на своєму офіційному сайті список причин, чому виборцям слід голосувати саме за неї. Перші питання з цього списку стосувалися таких тем, як шукачі притулку, імміграція та іслам. Насправді, попри програму партії, АдН пропонує виборцям лише одне - страх та ворожість щодо тих людей, кого вважають чужими. "Суміш таких тем, як біженці, тероризм та ісламізм - ось той козир, яким зараз користується АдН", - каже партійний експерт Нідермаєр.

Це саме по собі ще не означає, що всі виборці, котрі голосували за АдН, автоматично є нацистами. Однак не можна заперечувати й того факту, що ця політична сила розглядає німецький народ не просто як спільноту, що рівна з іншими спільнотами, а саме як етнічно-культурну одиницю, що є вищою за інші етнічні групи, приміром, за вихідців з Північної Африки. Це особливо впадає в око, коли придивитися пильніше до списку кандидатів до Бундестагу, яких висуває АдН.

Фракція Бундестагу з правих екстремістів

АдН отримала 92 мандати в Бундестазі. Її депутати представляють різні федеральні землі та, по суті, є таким собі відображенням характеру та поглядів самої партії.

Раніше чимало членів АдН, а багато-хто з них тепер представляє цю силу в Бундестазі, неодноразово робили скандальні заяви і, приміром, ставили під сумнів чинність конституції країни. Так само у лавах АдН лунали вимоги "припинити культ провини" щодо причетності Німеччини до Голокосту. Крім того, члени АдН не раз застерігали від політики "створення змішаних народів" (німецькою Mischvölker - Ред.) та називали "зрадниками свого власного народу" канцлерку Анґелу Меркель (Angela Merkel) та інших провідних німецьких політиків.

Водночас багато-хто з нинішніх членів АдН раніше мав стосунок до невеликих політичних сил екстремістського спрямування, як от Націонал-демократичної партії Німеччини (НДПН), або національно-консервативних, як "Республіканці". Дехто був причетний до ксенофобських рухів, як-то німецький антиісламський рух Pegida чи подібних правоекстремістських рухів, за якими стежить внутрішня німецька спецслужба - Федеральне відомство з охорони конституції.

Певна річ, що у лавах цієї політсили є й багато осіб, котрі обстоюють дещо помірковані погляди в партії. Але, згідно з аналізом платформи Bento тижневика Spiegel, з 92 членів фракції в Бундестазі понад 30 є "правими екстремістами".

Як наслідок, Німеччина може розраховувати на те, що вона почує фрази та концепції, яких не виносили на обговорення в Бундестазі з часу повалення "третього рейху" і створення ФРН у 1949 році.

АдН найімовірніше буде політичним вигнанцем

Поки не буде створено урядової коаліції, не зрозуміло, яку саме роль відіграватиме АдН у Бундестазі 19-го скликання. Однак з огляду на те, що Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) піде в опозицію і не формуватиме уряд з консерваторами ХДС/ХСС, АдН не стане найбільшою опозиційною силою в Бундестазі. Та, в кожному разі, з огляду на цілковиту відсутність союзників у головному законодавчому органі ФРН, АдН якщо й матиме, то вкрай обмежений вплив на законодавчий процес упродовж наступних чотирьох років.

Зазвичай партіям-новачкам на початку доводиться непросто в Бундестазі, як це показує досвід Зелених та Лівої партії. А вкрай суперечлива АдН навряд чи стане винятком із правил.

"Вони не матимуть жодного реального впливу на німецьку політику, - прогнозує Нідермаєр. - Ніхто не формуватиме з ними коаліцій. Їх просто оминатимуть. Запропоновані ними законопроекти чи ініціативи блокуватимуть. А якщо вони й вноситимуть на розгляд раціональні пропозиції, з якими, в принципі, могли б погодитися інші партії, їх так само заблокують, а інші партії просуватимуть уперед дещо змінені варіанти цих пропозицій".

Єдине, що справді отримає АдН - це платформу для політичних виступів, і не лише під час дебатів у Бундестазі. Політичні ток-шоу та інші інституції, що є атрибутами німецької політичної культури, тепер просто не матимуть вибору й змушені будуть надавати платформу для виступів представникам АдН. А це може зробити тон німецької політичної дискусії менш стриманим та поміркованим та значно грубішим і гострішим, ніж зараз.

Чи задосить цього для боротьби за владу?

Ще одним відкритим питанням лишається те, чи будуть задоволені ті виборці, котрі проголосували за АдН, самими тільки словесними атаками на канцлерку Анґелу Меркель без жодних законодавчих наслідків?

"Я й досі вважаю, що АдН лише тоді матиме шанс втриматися на довгий час у німецькій політиці, якщо проведе чітку межу між собою та правим екстремізмом, - каже Нідермаєр. - Ще ніколи в історії сучасної Німеччини не було так, щоб подібна партія могла втриматися".

А тим часом АдН святкує історичну перемогу на виборах, котра перевернула параметри німецької політичної культури. Однак хоча партія й святкує, одна з її лідерів Петрі уже на наступний день після виборів заявила, що не входитиме до фракції АдН у Бундестазі, а ще пізніше - що виходить з партії. Тож одного члена правопопулісти втратили ще до початку роботи парламенту у вівторок, 24 жовтня.