Александр Меркель – майбутня зірка європейського футболу

У 18-річного Александра Меркеля є все, про що можуть мріяти мільйони його однолітків. Півзахисник футбольного клубу "Мілан" Александр Меркель з казахським корінням і німецьким паспортом мріє грати за національну збірну ФРН або Росії. Але поки чітких пропозицій з жодної із цих країн не надходило.

"Геніальний бамбіно"

Днями Александр Меркель, наймолодший гравець і єдиний німець в "Мілані", забив свій перший гол у ворота "Барі" в матчі Кубку Італії. Головний тренер "Мілану" Массіміліано Аллегрі задоволений підопічним: "Алекс не лише забив один з трьох голів у ворота суперника, але й підготував гол Робіньо",- відзначив він в інтерв'ю після матчу. "Мілан", який переміг з рахунком 3:0, вийшов до чвертьфіналу Кубку Італії. У чвертьфінальному ж матчі проти "Сампдорії" минулої середи м'яч від ноги Меркеля лише дивом не зайшов у ворота суперників, але перемога 2:1 і так дісталась Мілану.

Молодий футболіст грає разом зі світовими зірками Робіньо і Златаном Ібрагімовичем. Якщо врахувати, що це – лише четверта гра Меркеля в основному складі "Мілана", то можна зрозуміти захоплені відгуки італійської преси, яка називає його не інакше, ніж "геніальний бамбіно".

Пристрасть до футболу з дитинства

Александр захопився футболом ще у Казахстані, звідки він 1998 року шестирічною дитиною разом з батьками переселився до Німеччини. Родина Меркель опинилась у невеликому місті, розташованому між Франкфуртом-на-Майні і Кельном. "Одразу по прибутті до Німеччини у нас розпочались піврічні мовні курси, - розповів Deutsche Welle батько Александра, Василь Меркель. – Вільного часу після занять мовою було багато, і ми разом з сином проводили його на футбольному полі".

Вже тоді Меркель-старший помітив, що його син легко знаходить спільну мову з однолітками саме на футбольному майданчику, з задоволенням ганяючи з ними м'яча. Втім, футбол у родині Меркель завжди посідав особливе місце: інтерес до нього Меркелю-старшому прищепив його батько. У студентські роки в Алма-Аті Василю навіть вдалося на напівпрофесійному рівні пограти за місцевий "Кайрат".

"Пропелери" на ногах

У Німеччині Василь привів семирічного сина до футбольного клубу містечка, у якому опинились казахстанські переселенці. Одного разу тренер помітив: "У вашого сина - "пропелери" на ногах". Через рік-два на Александра стали звертати увагу й інші тренери, майже в один голос відзначаючи, що в хлопця - явний талант. І тоді Василь Меркель вирішив, що докладе усіх зусиль, аби підтримати захоплення сина футболом. Він наважився показати Сашу відомим німецьким клубам.

"Як зараз пам'ятаю, це було 4 квітня 2002 року, коли 11-річного Сашу дивились у бременському "Вердері", - пригадує Меркель-старший. - Алекс дуже сподобався, але йому тоді ще не виповнилось 13 років, і місце в спортивному інтернаті віддали іншому, а нам сказали приїхати за пару років".

Але вже через кілька днів прийшло запрошення з клубу "Штутгарт". Алекс сподобався тренерам, однак у команду його знов не взяли, пославшись на то, що він далеко живе. Тоді батько здивувався: "Ви обираєте талановитих хлопчиків за принципом хто ближче живе? Ми готові переїхати до Штутгарта". Александра одразу ж зарахували до футбольного клубу, а батьки, кинувши роботу, переїхали у столицю землі Баден-Вюртемберг.

"Я наважився на еміграцію заради своїх дітей, тому що був переконаний, що у них буде більше шансів не у Казахстані, а в Німеччині", - каже Василь Меркель. Інтуїція батька не підвела і зі Штутгартом. Уже незабаром Александр почав виступати за місцеву юнацьку команду. Після одного з матчів, який транслювався по телеканалу ARD, Сашу помітили італійці. Пропозиція з Мілану не забарилася. "Штутгарт", побоюючись втратити талановитого футболіста, теж запропонували контракт. "Концепція італійського клубу була більш продуманою і перспективною для Алекса, і ми вирішили відправити його до Мілану", - згадує Меркель-старший.

"Моя професія – батько футболіста"

У 2008 році 16-річний Александр без знань італійської мови опинився на Апеннінах - скаути "Мілана" повірили у його перспективи. "Мы зробили це на свій страх і ризик", - зізнається батько і додає: "Хто не ризикує, той не п'є шампанського". Італійська мова стала для Алекса другою іноземною після англійської, а рідних мов у нього дві – російська та німецька. "Щоправда, російською, на відміну від німецької, англійської та італійської, Алекс не пише, а лише розмовляє, зате без акценту", - не приховує гордості батько.

На питання про подальші плани батька й сина Меркель-старший відповів: "Чим довше Саша буде грати за "Мілан", тим краще". І одразу ж пояснив: "Там у кожного гравця – світове ім'я. Алексу є у кого переймати досвід". Вже через півроку Александр з другого складу "Мілана" перейшов у основний. Звичайно, в чужій країні, далеко від родини, спочатку було нелегко. Але нещодавно й Меркель-старший перебрався до Мілана, щоб підтримувати сина морально.

Заради сина батько багато чим пожертвував. Якщо у Німеччині Василю вдавалося поєднувати свою роботу з опікою Алекса, то з тих пір, як син грає в "Мілані", батькові, економісту за освітою, довелось кинути свій бізнес і повністю присвятити себе футбольній кар'єрі сина. Бізнес Меркеля-старшого йшов у гору, він встиг відкрити у Німеччині 16 російських магазинів, але коли побачив, що сину потрібна підтримка, то без особливого жалю кинув свою справу. "Життя вчить обирати пріоритети,- посміхається Василь Меркель. - Сьогодні моя професія - батько футболіста".

Василь узяв на себе вирішення побутових проблем сина. Усі питання, не пов'язані з футболом, - прерогатива Меркеля-старшого. "Від оплати рахунків до прання шкарпеток - це мої завдання,- каже Василь. - Алекс повинен всі сили віддавати футболу."

А як же дівчата?

Футбол у житті молодого спортсмена справді посів чільне місце. Розпорядок дня Александра такий: підйом о 9 годині, з 10.00 до 17.00 - тренування. Увечері - відпочинок вдома: вечеря у родині, трохи телевізора і значно більше - інтернету, крізь який Алекс підтримує зв'язок з друзями і сестрою Мішель у Німеччині.

А подруга в Саші є? "Поки нема,- каже батько.- і слава Богу. Ще не вистачало, щоб Саша закохався. Зараз для цього немає часу: всі сили уходять на футбол.

Александром Меркелем цікавиться багато європейських клубів, але батько й син вважають головною своєю метою, якомога довше залишатися в "Мілані": кращої школи для Саші не знайти. Такої ж думки дотримується і віце-президент "Мілана" Адріано Галліані: "Нам відомо, що до Меркеля виявляють інтерес деякі команди, але ми маємо намір залишити його в клубі і розраховуємо на цього хлопця."

Автор: Віктор Вайц
Редактор: Захар Бутирський