АдН - на вибори з другом Кремля і маловідомою неолібералкою

Один з традиційних політичних ритуалів у Німеччині полягає в тому, що перед кожними федеральними виборами навіть ті партії, які не мають реальних шансів завоювати пост канцлера, все одно спеціально номінують так званого головного кандидата. Його завдання - не просто очолити партійний список, а й стати обличчям цієї виборчої кампанії. Щоб підсилити ефект впізнаваності і розширити електоральну базу, невеликі партії нерідко висувають на цю позицію тандем з чоловіка й жінки.

"Обличчя партії" не стане "обличчям кампанії"

Саме так вчинила і "Альтернатива для Німеччини" (АдН) на 6-му загальнофедеральному з'їзді, що завершився 23 квітня у Кельні. Головними кандидатами партії на майбутніх виборах до Бундестагу 24 вересня стали 76-річний Александер Ґауланд (Alexander Gauland) і 38-річна Аліс Вайдель (Alice Weidel). Такий вибір здивував багатьох, причому через цілу низку причин.

Найдивовижніше полягає в тому, що членом тандему не стала співголова АдН 41-річна Фрауке Петрі (Frauke Petry), хоча вона є фактичним "обличчям партії" і, без сумніву, найвідомішим її представником. Однак в результаті гострої внутрішньопартійної боротьби її позиції помітно ослабли, і, відчуваючи це, вона за кілька днів до з'їзду взяла самовідвід, про який оголосила у відеозверненні в інтернеті.

Одночасно вона заявила, що сумнівається, чи варто взагалі займатися подібним символічним номінуванням. Куди важливіше, на думку Фрауке Петрі, визначити стратегічну мету партії: чи має намір вона в перспективі домагатися влади, утворюючи коаліції з іншими партіями і, відповідно, йдучи на компроміси, або залишатися непримиренною опозицією

Обрання Александера Ґауланда як символ зсуву вправо

Петрі відстоює стратегічний курс на входження у владу, але для цього, вважає вона, партії необхідно відмежуватися від найбільш радикальних членів, які будуть лише відштовхувати помірні частини електорату, і тим самим зсунутись ближче до центру. Але на з'їзді в Кельні співголова партії зазнала подвійну поразку: делегати відмовилися включати до порядку денного обговорення стратегічного курсу і номінували-таки тандем головних кандидатів.

Внаслідок цього партія, яку багато хто й без того вважає вкрай правою, ще більше віддалилася від центру. Символом цього зсуву стало обрання до тандему заступника голови партії Александера Ґауланда. Це найвідоміший представник того крила партії, яке називають націонал-консервативним або націоналістичним.

Одночасно він один з тих людей в АдН, які мають найбільш різноманітні й тісні контакти з російською стороною. Ще під час виборчої кампанії до регіонального парламенту землі Бранденбург у 2014-му році Александера Ґауланда вперше запросили на бесіду до посольства РФ в Берліні, в 2015-му році він знову вів там переговори.

Великий резонанс мала і його поїздка в тому ж році до Санкт-Петербурга, на конференцію, організовану близьким до Кремля російським олігархом Костянтином Малофеєвим і його благодійним Фондом святителя Василя Великого. Там Ґауланд, за даними ЗМІ, зустрічався з депутатами Думи і філософом Олександром Дугіним, якого в Німеччині вважають ідеологом неофашистського толку.

Аліс Вайдель уособлює успіхи глобалізації

Зробивши вибір на користь Александера Ґауланда, АдН дещо здивувала, оскільки ключовою особою своєї виборчої кампанії вирішила зробити політичного ветерана доволі похилого віку. Але роль молодого перспективного політика в тандемі взяла на себе ефектна Аліс Вайдель. Хоча й ця фігура видається дещо несподіваною.

По-перше, вона, на відміну від Петрі і Ґауланда, практично невідома широкому загалу. Але це ще можна виправити за п'ять місяців, які залишились до виборів. Значно вагоміше, по-друге, те, що Аліс Вайдель абсолютно нетипова для АдН фігура.

Партія посилено проповідує класичну багатодітну сім'ю - і раптом вибирає одним зі своїх двох головних кандидатів до Бундестагу лесбіянку, яка живе з цивільною дружиною і виховує її сина. Або навіть двох. Той факт, що в німецьких ЗМІ поки що наводиться різна кількість її підопічних дітей, говорить про те, як мало знають про нового головного кандидата АдН навіть у редакціях газет і інформаційних агентств.

Нетипова Аліс Вайдель для своєї партії ще й тому, що вона, захистивши дисертацію з економіки, робила кар'єру в американському банку Goldman Sachs і в німецькій інвестиційній компанії Allianz Global Investors, шість років працювала в Китаї, а потім стала консультантом для інтернет-компаній і стартапів. Іншими словами, вона всією своєю успішною професійною діяльністю уособлює ту саму глобалізацію, яку бояться і проти якої виступають так багато рядових членів і виборців "Альтернативи для Німеччини"

АдН більше не виглядає як альтернатива "Гейропе"

Вважається, що Аліс Вайдель представляє більш помірне неоліберальне крило АдН (хоча останнім часом її політичні висловлювання ставали більш радикальними). Тим самим вона виконує в тандемі роль певної противаги Александеру Ґауланду.

Вибираючи як головних кандидатів саме цих двох політиків, делегати з'їзду в Кельні прагнули охопити різні верстви виборців: один покликаний залучати старше покоління і національно налаштований електорат, інша повинна сподобатися молоді, бізнесменам, жінкам і представникам нетрадиційної сексуальної орієнтації.

У Кремлі заміну Фрауке Петрі, яка лише наприкінці лютого відвідала Москву і зустрічалася там з головою Думи В'ячеславом Володіним і деякими депутатами, на Александера Ґауланда великою втратою, мабуть, не вважають і, можливо, навіть вітають. А ось Аліс Вайдель для Москви - не дуже зручний варіант.

По-перше, вона ще рік тому критикувала як надмірно односторонню зовнішньополітичну стратегію АдН, в якій головну увагу приділено відносинам з Росією. По-друге, лесбіянка, яка живе в цивільному шлюбі, може  відштовхнути від цієї пропутінської партії ту частину російськомовного електорату в Німеччині, яка досі бачила в ній альтернативу ненависній "Гейропі".