Американські мистецтвознавці засумнівалися в самогубстві Ван Гога

Донині всі мистецтвознавці, які досліджували життя й творчість нідерландського художника Вінсента ван Гога, виходять з того, що він покінчив життя самогубством. Сталося це влітку 1890 року. У віці 37 років митець, який дедалі більше страждав від депресій та інших психічних розладів, посеред поля у Франції вистрелив собі в груди. Попри рану, він зміг пройти ще кілька кілометрів до свого села. Він помер від інфекції, спричиненої пораненням, десь через 30 годин.

За словами очевидців тих часів, сам художник відповів на питання, чи хотів він покінчити життя самогубством, одним непевним реченням: "Так, мені здається, що так". Ця теорія здавалася логічною й дуже пасувала до міфу про художника, який жив стражданнями.

Дві альтернативні версії

Але американські письменники Стівен Найфе і Джордж Вайт Сміт, які 1991 року отримали престижну Пуліцерівську премію за біографію художника Джексона Поллока, не погоджуються з тим, що ван Гог був самогубцем.

У своїй книзі "Van Gogh: The Life" ("Ван Гог: Життя"), що вийшла друком цього тижня, Найфе і Сміт виходять з того, що художника застрелили. Свою тезу вони обґрунтовують зафіксованими свідченнями французьких підлітків того часу. Також вони враховують загальновідомий факт: зброю, яка спричинила смертельні поранення художника, так ніколи й не знайшли. Як не було й прощального листа, який зазвичай залишають самогубці.

Найфе і Сміт висувають дві можливі тези загибелі митця. За однією, художник став жертвою ненавмисного пострілу з пістолету, яким гралися двоє хлопчиків-селян. За іншою, його підстрелив 16-річний хлопець, який вважав психічно хворого ван Гога блазнем. Цей юнак на ім’я Рене Секретен проводив канікули неподалік від села, в якому жив ван Гог. Хлопець часто перевдягався ковбоєм й стріляв зі старого пістолета у звірів, птахів і навіть у риб. До нашого часу дійшли й розповіді про те, що він частенько купував для ван Гога алкоголь і просто мучив художника. Секретен походив із заможної паризької родини й став пізніше впливовим банкіром.

У Нідерландах з американськими тезами не згодні

Нідерландські дослідники не готові сприймати обидві ці тези. Вони аргументують свою позицію недостатніми доказами. "Ми не пристаємо на цю теорію",- сказав Леон Янсен, куратор музею Вінсента ван Гога, що в Амстердамі. "Для нас все ще багато питань залишаються без відповідей",- наголосив мистецтвознавець.

Янсен вказує на те, що дослідникам добре відомі свідчення 16-річного Секретена, на які спираються у своїй книзі Найфе і Сміт. Американці просто по-новому їх трактували. Це трактування нідерландський дослідник вважає однобічним, хоча й цікавим. Янсен висловив також визнання американцям за "солідну роботу" й можливість поглянути на вже відомі факти з життя Вінсента ван Гога з нової перспективи.

Леся Юрченко/dpa, afp
Редактор: Захар Бутирський