Як мерці грають у баскетбол у музеї Гейдельберга
10 жовтня 2017 р.
Двоє чоловіків намагаються відібрати одне в одного баскетбольного м'яча, танцюристка застигла в балетному па, а ще один чоловік задумався над шаховою партією. Незвичність цих музейних експонатів вражає з першого погляду, адже усі вони є пластинатами - спеціальним чином забальзамованими людськими тілами, з яких зняли шкіру. Нещодавно в західнонімецькому Гейдельберзі відкрив свої двері для відвідувачів новий анатомічний музей з постійною виставкою "Світи тіла - анатомія щастя". У приміщенні колишнього басейну на близько тисячі квадратних метрів знайшли свій останній спочинок 16 людських тіл. У межах експозиції виставлено також близько 120 пластифікованих частин тіла й органів. Понад 20 років вони були експонатами мандрівної виставки, що об'їхала весь світ.
В одному з куточків виставки можна побачити препаровані серця та легені, в іншому - як виглядають надниркові залози, в яких утворився гормон стресу. Серед експонатів "Світів тіла" є й кілька людських ембріонів та тіло вагітної жінки. "Ми хочемо реалістично показати відвідувачу дивовижну складність людського тіла", - каже 72-річний німецький анатом і засновник музею Ґунтер фон Гаґенс (Gunther von Hagens). У 1977 році в університеті Гейдельберга він розробив метод пластинації, який дозволяє зберігати зовнішній вигляд тіл і органів померлих людей і тварин, замінюючи рідини в їхніх тканинах силіконом.
Мільйони відвідувачів з усього світу
Створені таким чином пластинати і стали експонатами пересувної виставки, яка англійською називалася Body Worlds. Уперше публіка побачила такі незвичні експонати ще 1995 року в Токіо. Відтоді виставку по всьому світі відвідали більше 44 мільйонів людей, а восени 2012-го вона була представлена і в Україні. До речі, експонати можна побачити навіть в одному з фільмів про Джеймса Бонда "Казино "Рояль".
У 1993 році Гаґенс очолив створений ним же Інститут пластинації, де активно застосовував на практиці винайдений метод. Цей інститут має і свою донорську програму. Той, хто хоче, аби після смерті його тіло було забальзамоване та, можливо, стало частиною експозиції, може зареєструватись як потенційний донор. У цій програмі зареєструвалися вже близько 17 тисяч осіб, повідомила Анґеліна Уоллі (Angelina Wally), дружина Ґунтера фон Гаґенса й кураторка виставки в Гейдельберзі, передає інформаційне агентство dpa.
Музей у Гейдельберзі - не перший подібний у Німеччині. Ще в 2006 році Ґюнтер фон Гаґенс відкрив "Пластинаріум" у східнонімецькому місті Губені, де представлені тіла не лише людей, а і тварин. А в 2015 році постійна виставка "Світи тіла" відкрилася в Берліні. Довкола останньої тривалий час не вщухала судова тяганина. У вересні Берлінський адміністративний суд дозволив проводити виставку, якщо для кожного експоната буде надана спеціальна декларація про згоду донора. Оскільки десять пластинатів таких дозволів не мають, їх вимагають виключити з експозиції.
Науковий об'єкт чи "мандрівне кладовище"?
Навколо суперечливих експонатів анатома Гаґенса постійно точаться дискусії. Критики закидають організаторам виставки, що спосіб представлення експонатів суперечить людській гідності. Затятим критиком робіт анатома є передусім церква. "Сумнівно, чи є шоу та комерція з тілами щасливим випадком для наукового міста Гейдельберга", - вважають очільниця церковного округу євангельської церкви Марлене Швебель-Гуґ (Marlene Schwöbel-Hug) та її католицький колега Йоахім Дауер (Joachim Dauer), зазначає dpa.
Натомість Анґеліна Уоллі, дружина Гаґенса, яка разом з ним курирує виставку в Гейдельберзі, переконана, що критикують передусім люди, які експозиції не бачили. "Я не бачу, як тут може порушуватися гідність - ні об'єкта, ні відвідувача", - каже кураторка. За її словами, мова йде не про задоволення жадоби до сенсацій, а, серед іншого, про медичне просвітництво.
Жителі Гейдельберга теж не мають єдиної думки щодо того, чи доречний такий музей у їхньому місті. Прихильники його існування вказують на "важливий обмін знаннями", а противники закидають, що виставка є "експлуатованим у промислових цілях мандрівним кладовищем". Дискусія триває вже не один тиждень.