Історичний Львів
22 жовтня 2012 р.
За останні п’ять років Львів уже не впізнати. Це у доброму і поганому сенсі цього слова. Якщо не піднімати голови, а роздивлятися на рівні кругозору – ніби усе гаразд, усе по-європейськи: дороги, кав’ярні, крамнички, квіточки і усміхнені перехожі. Але кинувши погляд вище – картина цілком протилежна: обдерті фасади кам’яниць, оббита штукатурка і карнизи, зухвало вмонтовані пластикові вікна, що і близько не вписуються у будівлю, в котру хтось кілька століть назад вкладав душу.
«Проблема вандального господарювання власників, співвласників, орендарів і решти когорти в історичній частині міста – досягнула межі. – Обурюється в інтерв’ю DW новопризначений керівник управління охорони культурної спадщини Львівської обласної держадміністрації Валерій Потюк. – Сьогодні, на жаль, це стало нормою робити з пам’яткою що хочеш, і тобі за це нічого не буде. Тепер ми хочемо цей ланцюжок перервати»
Радше реорганізація
Чиновник пояснює, що нині не йдеться про створення поліції як окремого підрозділу. «Голова назвав «поліцією» службу, яка тепер контролюватиме всі роботи на історичному ореолі. Служба, яка буде створена при управлінні, матиме інспекційні повноваження. Це дозволяє зробити Закон України «Про охорону культурної спадщини», бо ті проблеми, що ми маємо, вимагають жорсткого реагування. Йдеться про інспектування не лише пам’яток у Львові, але й в області, де є більше півсотні історичних місць», - зауважує Валерій Потюк.
Окрім служби інспектування, в управлінні планують створити службу замовлень, обліку і паспортизації об’єктів, інвентаризації. Вже запускаємо електронну базу всіх пам’яток, додав чиновник. Він не вважає, що управління тепер має «засісти» в судових тяжбах і карати порушників, які вже нанесли шкоду. «Те, що вже поранено, треба залишити. Слід зберегти здорову частину, не допустити нових руйнувань і вандалізму. Згідно з охоронним законом, штрафи за пошкодження пам’ятки та виконання робіт без дозволів є чималими», - додав Потюк.
«І батогом, і пряником»
Утім, керівник муніципального управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко сумнівається, що штрафами можна виправити ситуацію. На її думку, штраф у 800-1700 гривень - реальне адміністративне покарання, яке нині можна застосувати, - зовсім не лякає порушників. Але більш серйозні покарання накласти не можливо, бо закон про охорону спадщини не прописує відповідного механізму, констатує Онищенко.
Чиновниця загалом схвалює ініціативу голови ОДА щодо створення «будівельної поліції», бо часто доводиться звертатися до правоохоронців за допомогою, а ті, в свою чергу, не надто поспішають реагувати на такі порушення. Поліція потрібна, каже Онищенко, адже не рідко йдеться не лише про факти знищення, але й про незаконне будівництво, яке власники намагаються узаконити вже по-факту.
«За українських реалій треба діяти і батогом, і пряником, - наголошує Онищенко. - Спочатку треба міняти свідомість людей. Жодні штрафи не допоможуть, якщо людина не усвідомить, що нищити те, що стоїть уже сотні років, - не можна».
Держава повинна дбати про спадщину
Ідея створення контролюючої служби, або «поліції», матиме сенс лише тоді, коли права і обов’язки такого підрозділу будуть чітко прописані й проговорені на громадській раді, зазначив у розмові з DW президент фонду «Збереження історико-архітектурної спадщини Львова» Андрій Салюк. «Місто має серйозні проблеми, міліція самоусувається, а порушники охоронного законодавства здебільшого не реагують на візити та приписи управлінців», - каже він.
Салюк звертає увагу на серйозну шкоду, яку завдають історичному Львову незаконні будівельні роботи. «Це і збивання штукатурки, і руйнування декорів, і самовільна заміна дерев’яних вікон та дверей на пластикові, добудови, немислимі розфарбування будинків у кольори райдуги і інше», - не стримує обурення експерт.
Уже всі забули, каже Салюк, що будь-які роботи у центрі Львова треба погоджувати не лише на рівні області й держави, але і з ЮНЕСКО. Важливо, каже він, щоб така інспекція не була на самоутримуванні, щоб вона не стала черговим паразитуючим органом, держава мусить їх фінансувати і дбати про спадщину.
За інформацією Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), 44 відсотки з усіх вікон в історичній частині міста перебувають у поганому стані. Третину старих вікон вже замінено на пластикові. 80 відсотків балконів, брам і вікон реконструйовано не фахово.