Позірно жорстка дискусія щодо Греції та євро
6 січня 2015 р.
Та було це все вже одного разу. На парламентських виборів 2012 року існувала загроза перемоги ліворадикальної коаліції "СИРІЗА" під проводом Алексиса Ципраса. Він і тоді вимагав припинення політики економії уряду - і відчував підтримку населення. Тоді теж канцлерка Анґела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд та навіть прем'єр Італії Маріо Монті в передвиборчій боротьбі були на боці консерватора Антоніса Самараса та попереджали, що перемога лівих сил може призвести до виходу Греції з Єврозони. Складно сказати, як вплинули ті погрози - може й подіяли, а може і навпаки - обурили людей. В 2012-му "СИРІЗА" отримала додаткові голоси, але на виборах стала лише другою. Натомість Антоніс Самарас сформував уряд, і вимоги міжнародних кредиторів щодо політики економії та реформ залишилися в силі.
Єврозона підготувалася
Сьогодні питання консолідованої політики Європи знову стоїть на порядку денному.
За даними опитувань, на позачергових парламентських виборах "СИРІЗА" може набрати найбільше голосів. Однак є одна відмінність: валютний союз як єдине ціле - поза загрозою. Якщо Греція й справді вийде з Єврозони та повернеться до драхми, то навряд чи це викличе ефект доміно і призведе до проблем в інших країнах зі значною державною заборгованістю. ЄС встиг підготуватися до такого розвитку подій за допомогою цілої низки заходів, наприклад, створивши банківський союз.
І тому сьогодні європейські політики відносно спокійно говорять про можливість виходу Греції з Єврозони - у той час як на піку кризи в 2010 році федеральний уряд вважав надання пакетів допомоги безальтернативним варіантом. Однак при виході - чи виключенні - Греції з Єврозони кредитори змушені будуть списати борги країни, а цього не хоче ніхто. І, вочевидь, Ципрас має рацію, коли каже, що ті, хто погрожує виключенням Греції з Єврозони, хочуть вплинути перш за все на грецьких виборців.
Міністр фінансів Німеччини Вольфґанґ Шойбле наприкінці минулого року зауважив, що у випадку відмови Греції від курсу реформ "буде складно". Хоча віце-канцлер та міністр економіки Зиґмар Ґабріель в інтервю виданню Hannoversche Allgemeine Zeitung наголосив, що Греція повинна залишатися в Єврозоні, однак при цьому пригрозив: "Шантажем нас не візьмеш". Цікаво, що керівництво фракції соціалістів в Європарламенті бачить ситуацію цілком по-іншому, аніж німецький соціал-демократ Ґабріель. Лідер фракції Джанні Пітелла заявив: "Вихід з Єврозони - навіть не варіант. Членство Греції у валютному союзі - незворотне". Як бачимо, тут вже проявляються національні особливості. Єврокомісія теж назвала членство Греції в Єврозоні "безповоротним".
Натомість Бернд Люке - лідер правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини", яка сповідує євроскептицизм, вважає, що вихід Афін став би "хорошим рішенням для Греції та Єврозони". А президент Франції Франсуа Олланд, який сам не раз виступав проти консолідованої політики Євросоюзу, цього разу проявив дива політичної віртуозності. В інтерв’ю французькому радіо France Inter він нагадав Греції про взяті на себе зобов’язання, яких потрібно дотримуватися. З іншого боку, він ніби зайняв нейтральну позицію, говорячи про можливий вихід країни з Єврозони: "Греки вільно вирішуватимуть свою долю". Це було втручання, яке скидалося на великодушність.
Жодних особливих умов
Однак наскільки ймовірним є вихід Греції з Єврозони? Чи й справді прем’єр Ципрас може повести країну цим шляхом? Це аж ніяк не є метою Ципраса. Можливість відмови від євро навіть не передбачена в європейських договорах - лише повний вихід з ЄС. А цього Ципрас точно не прагне. Чого він хоче - то це подальшого надання фінансової допомоги без умови продовження курсу економії.
Однак домогтися від кредиторів позик без умов навряд чи вдасться. Цього не поясниш ані їхнім платникам податків, ані іншим кандидатам на порятунок, які справно виконали чи й досі ще виконують умови надання позик. Вони теж захочуть послаблень. Провідний європарламентар від німецького Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Ельмар Брок в ефірі каналу ZDF дав зрозуміти - не може бути й мови, щоб "Ципрасу списали всі борги, а він потім не проводив жодних реформ".
Все-таки домовляться
Алексис Ципрас, тим часом, під час останніх дискусій теж вже дав задній хід. Якщо спочатку він говорив про односторонню відмову від зобов’язань, то тепер хоче "вести переговори" з кредиторами і здійснювати односторонні кроки лише тоді, "коли нас (Грецію - Ред.) до цього змусять". Таким чином, в очах грецьких виборців він звалює відповідальність на міжнародних кредиторів.
Найімовірніше, у випадку перемоги "СИРІЗИ" позикодавці знову полегшать Греції умови повернення боргів, наприклад, подовжать терміни їхньої сплати. Про це, зокрема, сказав і колишній єврокомісар Оллі Рен, який відповідав за валютні питання, в інтерв’ю виданню Der Spiegel.
Однак на такий крок можна піти тільки після складних переговорів - або принаймні зробити на позір враження таких перемовин. Тоді всі сторони збережуть обличчя. Ципрас зможе сказати своїм виборцям, що він для них чогось-таки добився, а кредитори - стверджувати, що принципових умов не порушено. Оскільки в інтересах усіх - уберегти валютний союз від політичних та фінансових потрясінь.