Гривня в небезпеці

Міжнародні фінансові ринки нервово реагують на відсутність сигналів про мирне врегулювання політичного протистояння в Україні. Як повідомляє Reuters з посиланням на агенцію фінансової інформації Markit, інвестори намагаються позбутися українських державних облігацій. На ринку страхування кредитних ризиків Кредитні дефолтні свопи (Credit Default Swaps - CDS), які мають страхувати інвесторів на випадок банкрутства України, у вівторок, 10 грудня, подорожчали до найвищого за останні чотири роки рівня. Вартість страхування 10-мільйонного пакету українських держоблігацій піднялася до 1,155 мільйона доларів. Євробонди "Нафтогазу України" впали у ціні на 1,5 відсотка і котируються на рівні 89,79 пунктів. У вересні 2014 року "Нафтогаз" повинен погасити п'ятирічні євробонди на суму понад півтора мільярда доларів. Державній компанії загрожує дефорлт, констатують фінансові аналітики, насамперед через небажання уряду привести тарифи на газ для населення у відповідність до ринкової вартості блакитного палива.

Гривня - на критичній межі

Національному банку України негайно потрібно поповнити валютні резерви для забезпечення стабільності курсу гривні. Резерви Нацбанку, які на початку року становили 32 мільярди доларів, нині впали до позначки у менш ніж 19 мільярдів. "Серед економістів прийнято вважати, що безпечна межа рівня валютних резервів країни має дорівнювати еквіваленту обсягу державного імпорту за три місяці. Якщо резерви падають нижче цього рівня, ситуація може стати критичною. Саме таку ситуацію ми спостерігаємо в Україні. Резерви Нацбанку дорівнюють 2,5-місячним обсягам імпорту", - констатував у розмові з Deutsche Welle експерт Віденського інституту порівняльних економічних досліджень Василь Астров.

Попит на іноземну валюту протягом останніх тижнів зростає, але поповнювати валютні резерви нічим. Уряду заледве вдається залучити на міжнародних ринках валюту для покриття дефіциту платіжного балансу, який становить вісім відсотків. "Це чи не найвищий у світі дефіцит", - зауважує Астров. Обсяги імпорту в Україні останніми роками хронічно перевищують обсяги експорту. Тим часом уряду доводиться позичати валюту на фінансових ринках на кабальних умовах – під 10 відсотків річних. Вартість кредитів для України є навіть вищою, ніж для Греції, яка вже декілька років перебуває на межі дефолту.

Три місяці на роздуми

Уряд Миколи Азарова вперто тримає фіксований курс гривні до долара та євро, хоча українські та іноземні експерти вже не один рік закликають зробити курс більш гнучким. Це полегшило би життя українським експортерам. А завдяки цьому покращився би платіжний баланс, знизився обсяг іноземних позик для покриття його дефіциту. Утім, у питанні курсу уряд керується не економічною, а політичною доцільністю. "Це, на думку, уряду, дає українцям відчуття стабільності", - аналізує логіку дій уряду Василь Астров. Водночас він зауважує, що гривня через тримання курсу штучно переоцінена на 10-20 відсотків. Нерозумною називає політику утримання курсу і провідний аналітик RaiffaisenbankAval Дмитро Сологуб. "Це раціонально лише за логікою уряду. Вони вважають, що стабільна гривня символізує силу влади", - сказав експерт в інтерв’ю DW. За його словами, переоцінення гривні - одна з причин того, що в Україні вже п'ять кварталів поспіль падає ВВП.

Опитані DW експерти переконані, що через загострення політичної ситуації уряду не вдасться протримати фіксований курс гривні до президентських виборів 2015 року без зовнішньої фінансової допомоги. "Політична ситуація в країні загострилася і це підвищує попит на валюту, інтервенції Нацбанку зростають. А доступ до зовнішніх фінансових ринків закритий. Резервів вистачить на три-чотири місяці", - спрогнозував Сологуб.

Газова спокуса

Основний головний біль уряду у скрутній фінансовій ситуації – дорожнеча російського газу. Василь Астров вказує на неабияку спокусу для українського уряду досягнути політичних домовленостей з Росією. "Єдиний шанс втримати курс гривні до виборів - зниження ціни на російський газ удвічі - до двохсот доларів за тисячу кубометрів. Теоретично уряд врятував би стрибок світових цін на сталь. Але це нереально з оглядну на економічну ситуацію в світі", - каже Астров. Дещо розрядити ситуацію могли би кредити Міжнародного валютного фонду. Утім, переговори вже кілька років залишаються безрезультатними через небажання уряду виконувати вимоги МВФ щодо стабілізації державних фінансів. Ідеться, зокрема, про підвищення цін на газ для населення та відмову від підвищення рівня соціальних виплат. Віктор Янукович у нещодавньому інтерв’ю провідним українським телеканалам знову назвав ці умови неприйнятними.

Тим часом "година ікс" для державних фінансів з огляду на політичну кризу наближається дедалі швидше. Прем'єр Микола Азаров продовжує гарячково шукати гроші. У середу він заявив, що в обмін на підписання угоди про асоціацію з ЄС Київ вимагає від Брюсселя 20 мільярдів євро. Євросоюз уже не раз відкидав фінансові вимоги української влади, пропонуючи макрофінансову допомогу у 610 мільйонів євро. У цій ситуації, констатують оглядачі, дедалі більш імовірними стають домовленості української влади з Росією – на політичних умовах Москви.