Безчинства сербських футбольних хуліганів або наскільки потужні ультранаціоналісти в Сербії

Через безчинства футбольних хуліганів у Генуї 12 жовтня довелося припинити матч кваліфікаційного раунду до «Євро-2012». Головними дійовими особами інциденту були не просто готові до насильницьких дій футбольні фанати, а передусім ультранаціоналісти із Сербії.

Вандалізм сербів у Генуї виявив глибоку невдоволеність великого прошарку населення нинішньою ситуацією в Сербії, пояснюють експерти брюссельського «Центру Європейських політичних досліджень». Налаштовані ультранаціоналістично серби вважають, що нинішня влада країни, ставши на шлях європейської інтеграції, веде Сербію в неправильному напрямку.

Ставка на видовищність

Ультранаціоналістичні настрої, притаманні здавна багатьом сербам, посилюються за умов, коли в країні 20-відсотковий рівень безробіття, складна економічна ситуація й ще не до кінця переосмислені історичні процеси, пов’язані з розпадом колишньої Югославії, каже Ґеорґ Дура, експерт брюссельського центру. Водночас, зауважує він, не можна говорити про те, що в ультранаціоналістів збільшується число прихильників. Тому представники ультранаціоналістичних угруповань роблять ставку на видовищні виступи, яким і стали безчинства на футболі в Генуї, а перед цим напади на учасників параду гомосексуалістів у Белграді.

«Сербія була і залишається традиційною і православною країною, де вплив церкви і історія є дуже сильним», - пояснює Дура. На його переконання, цій країні ще треба «укласти мир з минулим, щоб прямувати в майбутнє».Брюссельський експерт каже, що відносно помірковані дії нинішнього сербського керівництва у політиці щодо Косова і нещодавня підтримка проведенню параду геїв у Белграді обурюють ультранаціоналістів, але водночас демонструють готовність країни до компромісів і непопулярних заходів. «За таких умов Євросоюз має продемонструвати Сербії свою політичну й економічну підтримку», каже Ґеорґ Дура. Він переконаний, що надавши балканській країні статус кандидата на вступ до ЄС, Брюссель напряму підтримає демократичні реформи в Сербії.

Автори: Марина Максимович, Міряна Мікич, Леся Юрченко

Редактор: Євген Тейзе