Пані Кофлер, як Вам здається, політична криза в Україні вже позаду?

„Схоже, українські політики частково подолали кризу – вони наразі зняли обопільну блокаду. У мене клалося враження, що дострокові вибори таки відбудуться. Хоча розібратися достеменно важко. Не допомагають навіть особисті зустрічі з українськими політиками – спитаєш трьох людей, почуєш п’ять різних думок. Але необхідність виборів, схоже, збагнули всі”.

Чи зробили політики якісь висновки із нинішньої ситуації?

„Це якраз головне питання. Під час зустрічей я ставила його у першу чергу. Як збираються поводитися українські політики після виборів. Моє враження таке: вони зрозуміли сутність проблеми, яка витікає з корисливого бачення політики, намагання швидко отримати вигоди при владі. Є розуміння підґрунтя цієї кризи. Але чи щось зміниться після виборів. Після зустрічей з політиками я все-таки не можу бути впевненою на сто відсотків. Я думаю, у цьому питанні на лідерів українських партій ще чекає тривалий навчальний процес”.

В Україні лунали дуже різні думки про те, чи варто було би Євросоюзу зайняти більш активну позицію під час політичної кризи. Яка Ваша думка?

„Гадаю, що як в Європейському союзі, так зокрема і в Німеччині цікавляться життям і політикою в Україні. Але я також вважаю, що країна, яка перебуває на шістнадцятому році свого шляху до демократії, має вже нарешті навчитися долати кризи. У Берліні і Брюсселі, звісно, готові і надалі надавати дружню підтримку. Що стосується питань внутрішньої політики в Україні, ми можемо лише розмовляти з українськими колегами і відверто вказувати їм на проблеми, які ми бачимо. Можемо також нагадати про політичну відповідальність політичних еліт за те, що відбувається в Україні. Ми не можемо ставати на сторону тієї чи іншої сили, ми можемо лише нагадати про демократичні правила гри”.

Серед практичних питань співпраці України та ЄС для багатьох українців найактуальнішою є проблема отримання шенгенських віз. На цю процедуру існує багато нарікань. Ви приділяєте увагу цьому питанню?

„Звісно, я відстежую цю проблему. Як і багато інших, я виступаю за відкриту Європу. Перебуваючи днями у Києві я відвідала консульський відділ посольства Німеччини в Україні. Там мені надали актуальні цифри про видачу віз, які свідчать, що близько 90 відсотків подань на отримання візи задовольняються. Але справа не лише в статистиці. Є труднощі у процедурі. Особливо, якщо взяти до уваги проблеми тих людей, які мусять їхати до Києва з провінції, іноді їм доводить платити за ночівлю. Для отримання візи від них вимагають величезну кількість документів, в цьому непросто розібратися. Я маю підстави сподіватися, що вдасться знайти можливості спростити цю процедуру без шкоди для безпеки візового контролю. Людям потрібно піти назустріч, практичніше поставитися до питання видачі віз. У мене склалося враження, що посольство Німеччини в Україні серйозно поставилося до цієї проблеми і прагне зробити процедуру більш зручною. Я уважно спостерігаю за цією ситуацією, адже, на мою думку, насамперед, для молоді важливо ближче знайомитися з Європою”.

Під час нинішньої поїздки Ви окрім офіційних зустрічей також спілкувалися з молодими політиками у Києві. Про це ми вже розповідали у нашій передачі „Фокус”. Скажіть, які ще цікаві зустрічі у Вас були з представниками неурядових організацій?

„Я також присвятила увагу темі рівних можливостей для жінок і чоловіків. У Харкові я взяла участь у зустрічі, на якій йшлося, зокрема, про можливості участі жінок у політиці. На сьогодні в українському парламенті лише вісім відсотків жінок. Особливо за умов нинішньої системи партійних списків ситуація складна – ця система не дає шансу жінкам без грошей активно відстоювати належною мірою їхні інтереси. Ми дискутували про те, як проблеми рівноправ’я жінок можна винести на рівень політичної дискусії. Для мене була дуже цікавою зустріч із жінками у Харкові, які на громадських засадах відстоюють рівні можливості для жінок у своєму регіоні. При цьому вони працюють дуже відкрито і намагаються привернути увагу громадськості до цієї проблеми”.

До речі, про жінок у політиці. У Вашому бюро у Берліні саме завершує піврічну практику молода українка. Як пройшов цей час? Ви ще запрошуватимете молодих людей з України?

„Практиканти потрапляють до нас через міжнародну програму парламентських стипендій, в якій беруть участь десятки країн – від Казахстану – до США. Я не завжди можу вплинути на те, з якої країни буде наступний практикант у моєму бюро. Цього року у мене була практикантка з України і це дуже збагатило роботу мого бюро. Таким чином отримуєш автентичний погляд молодої людини на рідну для неї Україну. Це стало в нагоді для моєї роботи. Але і практикантка, я сподіваюся, отримала важливий для її майбутньої діяльності досвід. Я із задоволенням і наступного року прийму у своєму бюро молоду людину з України або з якоїсь іншої країни”.