Пильні блогери

Найтиражніша німецька газета BILD має найбільше критиків серед онлайн-активістів. Видання, яке прийнято вважати "жовтим" або "бульварним", у своїй діяльності не гребує вдиратися у приватне життя знаменитостей, слідкувати за політиками або підслуховувати чиїсь розмови. Водночас завдяки багатомільйонному накладу BILD має велику суспільну вагу. Тому саме цьому виданню приділяють особливу увагу автори блогу BILDblog. Тут регулярно оприлюднюються дописи з критикою окремих публікацій у німецьких ЗМІ. Ідеться про критику щодо неетичності у роботі журналістів або й про викриття неправдивої інформації, яку поширюють видання.

"Багато з того, що робить BILD є неприйнятним. Ми хочемо звернути увагу суспільства на це", - каже активіст BILDblog Ронні Ґроб. Критикують BILD, до речі, не лише численні активісти, але й Німецька рада з питань преси. Ця журналістська спілка вже не раз висловлювала догани на адресу BILD. Але чимало критики лунає й на адресу інших видань. "Ідеться про фактичні помилки, які без перевірки інформації цитуються іншими ЗМІ, або й різного роду порушення засад журналістської етики", - пояснює Ґроб. Етичні перестороги часто виникають у висвітленні таких "чутливих" тем, як захоплення терористами заручників чи нещасні випадки. Журналісти бульварної преси, які передовсім ганяються за сенсаціями, мають дещо цинічний підхід до катастроф чи нещасних випадків. Приміром, вони ставлять собі за мету будь-що прорватися до рідних жертв з приватними запитаннями. Вони називають це "трусити вдів".

Сторожові пси у мережі

Такий тип блогів у Німеччині називають watchblog. Це варіація англійського слова watchdog (дослівно – "сторожовий пес"), яке в переносному сенсі використовується на позначення людей, які пильнують за дотриманням, скажімо, владою законності або прав людини. Приміром, словом watchdog часто називають громадські організації, які контролюють діяльність можновладців. "Вотчблоги" можуть бути присвячені як моніторингу якоїсь сфери, так і діяльності якоїсь великої міжнародної компанії, яку регулярно критикують за недотримання якихось стандартів.

Але чому люди витрачають свій вільний час на таке? "Є люди, які мають відчуття, що у певних сферах щось іде не так. Або десь бракує прозорості", - пояснює соціолог Ян Гінрик Шмідт. У Німеччині таких блогерів багато. "NSU-Watch", приміром, присвячений виключно перебігові судового процесу над членами організації "Націонал-соціалістичне підпілля" (NSU), яких звинувачують у серії вбивств мігрантів. "Чорний блог" викриває випадки прихованого або відвертого расизму у ЗМІ чи серед політиків. Social Media Watchblog присвячений діяльності соціальних мереж, таких як Facebook чи Google+, щодо яких часто лунає критика у порушенні прав користувачів на захист приватної інформації.

Вплив на ЗМІ

Яка ж користь від "сторожових псів", які у своїх блогах тільки й роблять, що критикують інших? "Такі блоги багато що можуть змінити", - стверджує Ронні Ґроб. Хоч його блог і читають далеко не так багато людей, як сайт критикованої ним газети BILD, але вплив його немалий. "На BILDblog звертають увагу редактори видань, про які у блозі регулярно пишуть. Це видно з того, що помилки або неточності, які викриваються у блозі, швидко виправляються", - зауважує соціолог Ян-Гінрик Шмідт. Вплив критичного блогу, зауважує фахівець з питань ЗМІ, посилюється завдяки соціальним мережам – критичні публікації швидко поширюються користувачами.