Чому справи НАБУ розбиваються об стіни суду

Серед українців нині надзвичайно популярний анекдот: "Боротьба з корупцією в Україні, як рибалка на каналі Дискавері: зловили, показали, відпустили". Цей анекдот яскраво відображає суспільні настрої. Уже майже рік повноцінно функціонує Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура(САП). Вони мало не щодня заявляють про розкриття гучних корупційних справ, проводять допити, затримують високопосадовців, яких підозрюють у причетності до корупційних скандалів. Однак жодному з підозрюваних суд поки що не виніс обвинувального вироку. Багатьох суд випускає на волю на час розслідування, після чого вони не рідко втікають за кордон.

Красномовні приклади

У НАБУ таку ситуацію пояснюють тим, що антикорупційна реформа в Україні поки що не доведена до кінця: антикорупційним детективам та прокурорам доводиться співпрацювати з нереформованими судами, й це не найкращим чином позначається на їхній роботі. "Останнім часом детективи НАБУ почали частіше стикатися з фактами, коли замість того, щоб дотримуватися законодавства, суди свідомо чи несвідомо діють в інтересах підозрюваних", - йдеться у відповіді прес-служби НАБУ на запит DW про співпрацю детективів з судами.

У НАБУ також повідомили, що судді не завжди встигають розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу щодо затриманих осіб упродовж 72 годин, як того вимагає закон, або призначають занизьку суму застави. Представники Національного антикорупційного бюро критикують й часто невиправдане обрання як запобіжний захід домашнього арешту замість тримання під вартою. Внаслідок цього, скаржаться антикорупційні детективи, розслідування затягуються, а низка слідчих дій зривається.

Так, одному з підозрюваних у "газовій справі депутата Онищенка", затриманому вже при спробі перетнути українсько-російський кордон, як запобіжний захід суд обрав лише заставу в розмірі п'яти мільйонів гривень без взяття під варту. Для підозрюваних у кримінальному провадженні щодо отримання неправомірної вигоди керівництвом Державної санепідеміологічної служби України суд також обрав заставу без тримання під вартою. Детективи НАБУ не виключають, що враховуючи наявність особистих близьких зв’язків із вищими посадовими особами держави, фігуранти цієї справи тепер можуть впливати на свідків, йдеться у повідомленні прес-служби НАБУ.

Також домашній арешт суд призначив двом основним фігурантам іншої гучної корупційної справи - про розтрату майна державного Одеського припортового заводу. Тепер детективи НАБУ та прокурори САП побоюються, що підозрювані можуть втекти за кордон і розслідування загальмується. Антикорупційний прокурор України Назар Холодницький вже попередив прикордонну службу та СБУ, що вони зобов’язані затримати підозрюваних, яких відпустив суд, якщо вони намагатимуться перетнути державний кордон України.

А судді хто?

Однак розраховувати на сумлінну роботу суддів не доводиться, каже аналітик Transparency International Україна Євген Черняк. За його словами, всі справи, відповідно за місцем розташування НАБУ, потрапляють у Солом’янський районний суд міста Києва, де судді всіляко уникають розгляду корупційних справ. "В тому суді й пожежа вже була й судді часто хворіють чи просто не виходять на роботу, коли розглядаються справи, які приносить їм НАБУ", - каже Черняк. На його думку, тут ідеться про "елементарне небажання брати на себе відповідальність і ставити свої підписи під важливими для країни рішеннями".

Крім того, продовжив Євген Черняк, у багатьох випадках судді недостатньо компетентні й не мають належної підготовки розглядати заплутані схеми економічних корупційних злочинів. Тому, вважає він, вони воліють якомога швидше позбавитися таких справ. Експерт вказує на те, що в Україні назріла необхідність якомога швидше створити Спеціалізований антикорупційний суд, який би розглядав виключно справи, які розслідує НАБУ і обрати мотивованих і незалежних суддів цього суду на відкритому конкурсі. Це на думку Черняка, допоможе ефективно боротися з корупцією в Україні, адже існуватиме так званий "замкнений цикл" переслідування корупціонерів.

Подібної думки дотримується й директор НАБУ Артем Ситник. "Створення Спеціалізованого антикорупційного суду впродовж найближчих півроку є критичним для подальшого здійснення розслідувань топ-корупції та притягнення винних до відповідальності. Для цього Верховна Рада має прийняти відповідний закон. Закликаємо парламентарів поставитися до цього питання з усією відповідальністю", - сказав Артем Ситник у розмові з DW.

Антикорупційний суд, як рятівне коло

У Центрі протидії корупції переконані, що допоки справи розслідувані НАБУ потраплятимуть до нереформованих українських судів, існуватиме велика ймовірність, що всі ці справи там і "помиратимуть". "Політична еліта розуміє, що корумповані старі суди - їхня остання надія й бастіон захисту, тому роблять все можливе, аби в Україні не з’явився новий, незалежний Спеціалізований антикорупційний суд", - прокоментував голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

За його словами, під час підготовки змін до конституції в частині правосуддя громадські організації лише суспільним тиском змусили депутатів Верховної Ради вписати рядок про необхідність розробки закону про створення Спеціалізованого антикорупційного суду в Україні. Однак поки що у владних кабінетах розробляти цей законопроект не поспішають. На себе знову взяли цю функцію громадські активісти. "У нас вже є текст законопроекту, який погоджений з міжнародними організаціями. Є депутати, які готові його внести на розгляд парламенту, але ми розуміємо, що нинішня політична еліта робитиме все, аби цей суд не був створений", - каже Шабунін. Водночас він сподівається, що громадський тиск врешті решт змусить владу завершити антикорупційну реформу в Україні, створивши Спеціалізований антикорупційний суд.