Криза євро

Уряд в Афінах знову припустився помилки у підрахунках. Йому забракло не, як вважалося, 11,5 мільярдів євро упродовж двох наступних років, а 14 мільярдів. Це, як видається, небагато, якщо порівнювати з 240 мільярдами з двох рятівних пакетів і 100 мільярдів списання боргів. Але рятівники втомилися. Аргументами на користь третього рятівного пакету для Греції громадян у Німеччині, Нідерландах, Австрії та Фіннляндії переконати складно. Тому нині дискутують про ймовірні альтернативні варіанти допомоги, наприклад, про зниження відсотків за допоміжними кредитами чи відстрочення їхньої виплати.

Ще один привід для занепокоєння – іспанська економіка. Іспанія невдовзі може також попроситися під рятівну парасольку ЄС. Нове подання про допомогу видається «невідворотним», повідомила бургомістр Мадрида Ана Ботелла, що стало першою такою заявою політика високого рангу в цій країні. Тим часом інвестори відвертаються від четвертої завбільшки економіки єврозони. У другому кварталі з Іспанії було виведено стільки капіталу, скільки не виводилося за останні двадцять років. Ще однією ознакою зневіри фінансових ринків є високі відсотки, які вони вимагають за іспанські багаторічні облігації. Для десятирічних боргових облігацій ставка становить близько семи відсотків. Такий тягар навряд чи якась країна здатна довго витримати. Іспанський міністр економіки Луїс де Гуіндос закликав Європейський Центробанк необмежено скуповувати іспанські облігації. Тільки так можна досягти тривалого послаблення відсоткового тиску.

Не жарти

Місяць тому всі лишень хитали гооловою, чи бува не жартує цей чоловік?Це було б відкрите фінансування держави через ЄЦБ – червона лінія, яку не можна перетинати. Але після того, як президент ЄЦБ Маріо Драгі наприкінці липня пообіцяв зробити все, щоб врятувати євро, одразу стало ймовірним і те, що вважалося неможливим. До того ж італієць додав: «Повірте, цього вистачить». Заява дала зрозуміти, що банк планує щось масштабне. Щось, що перевершить дотеперішню програму скуповування облігацій на майже 210 мільярдів і два грошових вливання на трильйон євро.

Тепер це "щось" набуло конкретних обрисів. Як повідомило видання Der Spiegel, Європейський Центральний банк розмірковує над тим, щоб встановити для кожної країни індивідуальний відсотковий поріг. Якщо ця межа буде перевищена, тоді Центробанк скуповуватиме облігації країни у необмеженому обсязі. Боротьбу за спільну європейську валюту банк виграє, адже зрештою він може навіть надрукувати необмежену кількість банкнот.

Через довіру до Європейського центробанку курси акцій у Європі повзуть вгору, незважаючи на те, що більшість країн загрузли в рецесії, а прибутки компаній тануть. Це сприятливий грунт для наступної бульбашки.

Італійський валютний союз

Скуповуванням облігацій у великій тиші Центробанк не лише позбавляє країни відсоткового тиску, а й тиску щодо проведення реформ. А це може потягти за собою ще більшу потребу в порятунку. Хоча розвалу єврозони запобігли, але у середньостроковій перспективі вищий рівень інфляції у серці спільноти не уникнути, вважає Йорг Кремер, головний економіст німецького Commerzbank. До того ж у своєму аналізі фахівець припускає можливість знецінення євро. Висока інфляція, слабка валюта – це нагадує Італію 1970-х і 1980-х років минулого століття. Тому економіст пророкує для єврозони «італійський валютний союз».

У короткостроковій перспективі «супер-Маріо» ощасливить фінансові ринки, південні країни Європи, а також політику. А у довгостроковій перспективі країни периферії повернуться до стану, яв якому були до часів валютного союзу. Ціну за збереження перебування в єврозоні заплатять у підсумку люди з країн «ядра» спільноти.