інтернет, ACTA, протести, підписи

Переговори навколо міжнародної угоди проти інтернет-піратсва й порушення авторських прав (ACTA) тривали тривали кілька років за зачиненими дверима. У жовтні 2011-го року документ підписали кілька країн, у тому числі США та Австралія. Представники Евросоюзу, хоча і були присутні на церемонії, свого підпису не поставили, втім, пообіцяли приєднатися пізніше. Нині цю угоду має розглянути Європарламент, і ухвалити рішення, чи дозволяти документу діяти на території ЄС.

Критики стверджують, що цей документ ще більше обмежує свободу в інтернеті, ніж американські SOPA (Акт припинення онлайн-піратства) та PIPA (акт із захисту інтелектуальної власності). Ці документи поки що так і не були ухвалені через потужний тиск громадськості. Особливість ACTA полягає в тому, що ідеться про міжнародну угоду, яка відповідно має діяти на території багатьох держав одразу.

«Зелені»: це обмеження прав людини

Про свої занепокоєння вже заявили і європейські «зелені», Вони вважають, що документ суттєво обмежить права людини. Їхній аргумент: провайдери будуть змушені моніторити всю інформацію, яку люди отримують чи надсилають електронною поштою або відкривають у інтрнеті, і передаваті ці данні до відповідних інстанцій.

Науковці Доув Крофф та Іан Браун з Університетського коледжу Лондона, які на замовлення «зелених» зробили експертизу нової угоди дійшли такого висновку: «ACTA втручається в сферу основоположних прав людини і пропонує процедури, за допомогою яких ці права можна порушувати». На думку цих експертів, такий документ є несумісним з європейським законодавством щодо прав людини.

Єврокомісар з фундаментальних прав та правосуддя Вівьєн Реддінг спробувала вгамувати пристрасті навколо нової угоди. Вона запевнила, що ЄС ніколи не піде на те, аби цензурувати інтернет. «Захист митців не може бути використаний як привід для блокування інтернету» - сказала єврокомісар під час конференції, присвяченій всесвітньому павутинню в Мюнхені у понеділок.

Польські хакери перейшли до дій

У грудні керівництво Польщі повідомило, що підпише ACTA, не чекаючи на рішення Європарламенту, і зробить це 26 січня. На знак протесту хакери вчинили низку атак на урядові сервери, в тому числі зламали інтернет-сторінку прем’єр-міністра Дональда Туска.

Після цього уряд Польщі заявив про намір провести громадських консультацій перш, ніж вирішувати подальшу долю ACTA. В результаті вдалося досягти певного компромісу: Туск підпише документ, а чи набере він чинності вирішуватиме парламент.

Автор: Тетяна Карпенко
Редактор: Володимир Медяний