Чи стала Україна знову заручницею російського газу

З 2 березня українські генерувальні компанії отримуватимуть менше газу та використовуватимуть мазут, а дитячим садкам, школам та університетам рекомендовано призупинити навчання до 6 березня включно. Все це, за словами міністра енергетики та вугільної промисловості України Ігоря Насалика, має допомогти зекономити до 20 мільйонів кубометрів газу на добу.  

Причиною цих кроків голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв назвав дефіцит газу в обсязі 10 мільйонів кубометрів на добу через холодну погоду та відмову "Газпрому" у його постачанні. Водночас Коболєв запевняє - запроваджених заходів буде достатньо, аби компенсувати дефіцит у системі та не відбирати газ з транзитних потоків. У повідомленні "Нафтогазу" зазначається, що за 15 хвилин до початку постачань газу (згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу у грудні 2017 року - Ред.) "Газпром" повідомив, що передумав і знизив на 20 відсотків тиск у газопроводах на своєму боці системи та звів до мінімуму продаж газу іншим клієнтам. "Мета - здійснити мрію або про "Україна замерзла", або про "Україна - ненадійний транзитер і відбирає газ", - зазначили в українській компанії.

Коболєв також визнав, що для закриття дефіциту українська сторона вимушена закуповувати газ у Європі за досить високими цінами. Якщо заяви чиновників відповідають дійсності, складається враження, що Київ знову опинився під російським газовим тиском - попри перемогу у Стокгольмі та декілька років без прямих закупівель газу у Росії.

"Газпром" у засідці

Опитані DW експерти зазначають, що проблема української сторони полягає не у недостатньому об'ємі газу у газосховищах чи неможливості покрити дефіцит із альтернативних російським джерел. За словами виконавчого директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, в українських сховищах досі знаходиться достатньо газу, аби безперешкодно пройти через холоди та дочекатися кінця опалювального сезону. Але експерт нагадує - існують технічні обмеження щодо швидкості, із якою газ можна подавати до системи. Ці технічні обмеження разом із холодами та зниженням тиску з російського боку і створюють фактичний дефіцит у системі, каже Харченко. Він впевений: "Все виглядає так, що "Нафтогаз" намагається за будь-що втримати рівень транзиту та не виглядати перед європейцями ненадійним транзитером". Цим, за словами експерта, викликана економія України - аби втримати тиск та забезпечити європейські заявки.

Щоправда, голова програми енергетичних досліджень Ради зовнішньої політики "Українська призма" Андрій Чубик вбачає у діях Росії не підступний план з дискредитації транзитного потенціалу України. За його словами, є опосередковані свідчення того, що "Газпром" зараз просто не в змозі забезпечити достатній тиск для транзиту газу європейцям. Експерт зазначає, що після запуску "Північного потоку-1" через Україну та Білорусь в Європу стало перекачуватися менше газу. "В ситуації, коли "Газпром" не може зменшити прокачування газу через "потік" з політичних причин, а через холоди споживання зростає як в Росії, так і у європейських клієнтів російського монополіста, вони не здатні збалансувати систему та зберегти тиск на українському напрямку", - каже Чубик.

На його думку, росіяни теоретично могли вдатися до заходів економії, подібних до тих, що зараз запроваджує українське керівництво, але наближення президентських виборів робить такий крок занадто ризикованим для Москви. За словами експерта, "Газпром" зараз задовольняє заявки європейських клієнтів у мінімальному обсязі, тому небажання постачати газ Україні згідно з рішенням арбітрів у Стокгольмі та недотримання зобов'язань щодо тиску у системі можуть бути пов'язані не із бажанням росіян зашкодити Україні, а із елементарним браком потрібного для цього газу. "Тому з російського боку ми й спостерігаємо зараз майже повне мовчання з цього приводу", - каже Чубик. Він впевнений - "Газпром" просто чекає закінчення холодів, аби не привертати уваги до власної проблеми.

Новий козир України

Харченко впевнений, що довести невиконання Росією своїх зобов'язань згідно з транзитним контрактом у нинішніх умовах буде легко. За його словами, вже декілька років, у тому числі й завдяки угоді про асоціацію із ЄС, в Україні працює система моніторингу, яка дозволяє оперативно повідомляти європейським партнерам про ситуаціях на точках входу російського газу в українську ГТС. Чубик додає, що механізм такого моніторингу, коли експерти відповідних європейських структур разом із українськими колегами документували порушення безпосередньо на місці,  вже застосовувався раніше, адже подібні дії російська сторона вчиняла й раніше протягом останніх декількох років.

Заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль вже повідомила, що міністерство направило ЄС ноту про застосування механізму раннього попередження кризових ситуацій в енергетиці відповідно до статті 340 та додатку 26 Угоди про асоціацію. Окрім того, чиновниця зазначила, що Україна ініціює тристоронні переговори у форматі Україна-ЄС-Росія щодо забезпечення стабільності постачання газу в Україну та ЄС. "Історія 2009 року не повториться. Стокгольм, Угода про асоціацію та реформа ринку газу остаточно змінили парадигму відносин з РФ у газовій сфері. Шантаж більше не працює", - заявила заступниця глави МЗС України.

За словами Харченка, українські втрати від кризової ситуації є порівняно невеликими - заходи економії пересічні споживачі майже не відчують, а компенсувати додаткові втрати через невиконання "Газпромом" своїх зобов'язань буде цілком реально. "Стокгольм добре показав, що у "Нафтогазі" навчилися це робити", - каже експерт. Але на тлі дискусій щодо побудови "Північного потоку-2", на думку Харченка, готовність України забезпечувати постачання російського газу до ЄС коштом власних незручностей, у той час коли "Газпром" не виконує навіть своїх зобов'язань, стане додатковим козирем на користь українських інтересів у цій суперечці.