Роль брудних технологій у президентській кампанії в Україні
16 квітня 2019 р.
Спочатку - білборди, де супротивником чинного президента Петра Порошенка на виборах в Україні 21 квітня представляється не комік Володимир Зеленський, а російський президент Володимир Путін. Пізніше - вже інші борди, з потилицею, схожою на чинного президента, та єдиним словом: "Кінець". У той час як штаби обох кандидатів змагаються у спробах очорнити опонента, експерти та спостерігачі звертають увагу на загрозу, яку вони таким чином створюють.
Так, у міжнародній місії зі спостереження за президентськими виборами ENEMO у своєму звіті за період з 1 по 12 квітня зазначають: активізація кампаній кандидатів, орієнтованих на чорний піар і брудні технології в соціальних мережах, обмежує можливість виборців зробити усвідомлений вибір. А повідомлення про незаконні засоби агітації негативно впливають на сприйняття виборчого процесу, вказують спостерігачі.
Перетікання в онлайн
За словами голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, цю президентську кампанію від попередніх вирізняє масова міграція брудних технологій до інтернету. Якщо до цього інтернет відігравав здебільшого допоміжну роль у кампаніях, то зараз до двох третин правдивого та фейкового компромату на кандидатів поширюють саме онлайн, каже експерт.
Нещодавно опубліковане дослідження контенту 20 найбільш відвідуваних українських інформаційних сайтів, проведене Інститутом масової інформації (ІМІ), засвідчило: у період з 1 по 5 квітня 4,35 відсотка публікацій на 20 найвідвідуваніших українських сайтах, де містилися імена Порошенка та Зеленського, мали негативну тональність. При цьому переважна більшість з них - 77,7 відсотка - була спрямована проти Порошенка.
При цьому якщо проти Зеленського поширювалися звинувачення у некомпетентності, проросійськості та зв'язках з олігархом Ігорем Коломойським, то Порошенку закидали фальсифікації під час голосування, підготовку до зриву виборчого процесу, миттєве збагаченні та створення ще одного "Межигір'я" (резиденція екс-президента України Віктора Януковича під Києвом. - Ред.).
За словами виконавчої директорки ІМІ Оксани Романюк, дослідження засвідчило: популярністю серед українців навіть на загальнонаціональному рівні користуються не лише відносно поважні інтернет-медіа, але й відверті "зливні бачки". Також набагато більшим рівень так званої "чорнухи" є в регіональних інтернет-виданнях. Там, розповідає Романюк, частка публікацій, відверто спрямованих проти одного із кандидатів, сягає рівня у 7-8 відсотків.
При цьому ставка робиться на агресивне поширення цих матеріалів у соціальних мережах, а не на їхню кількість на конкретному сайті, звертає увагу Романюк. При цьому якщо нападки на Зеленського були побудовані за традиційними для українських кампаній лекалами, наприклад, у вигляді авторських колонок із звинуваченнями конкурента з боку заангажованих експертів, то очорнення Порошенка відбувалося почасти за допомогою відвертих фейків, що не є типовим для українських медіа, відзначає Романюк.
Першість телебачення
Щоправда, пальму першості серед медіа за впливом на аудиторію і надалі впевнено утримує телебачення, впевнені експерти. Так, телеканал "1+1" Коломойського був серед лідерів із вкидання фейків проти Порошенка, серед яких навіть були звинувачення у вбивстві рідного брата, згадує Романюк. Натомість телеканал "Прямий", який пов'язують із Порошенком, відігравав, за її словами, аналогічну роль у атаках на Зеленського.
Саме Зеленському пощастило у тому, що до першого туру виборів проти нього майже не вели кампаній з дискредитації, розповідає Кошель. Оскільки інші кандидати вищого ешелону змагалися за вихід до другого туру та вели контрагітацію здебільшого один проти одного, він підійшов до другого раунду перегонів майже неушкодженим від чорного піару, каже експерт.
Та попри очевидну електоральну перевагу Зеленського за кілька днів до виборів недооцінювати небезпеку чорного піару не варто навіть йому, розмірковує Кошель. Він наводить приклад скандалу із так і не доведеними звинуваченнями на адресу депутатів тодішнього "Блоку Юлії Тимошенко" у педофілії, які були поширені незадовго до президентських виборів 2010 року. В результаті тодішня прем'єрка Тимошенко поступилася Віктору Януковичу в другому турі виборів. Попри малу кількість часу, що залишається до другого туру цього разу, подібний скандал міг би зіграти вирішальну роль у перегонах, попереджає Кошель.
Тим не менш, професор політології Києво-Могилянської акаемії та науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань відзначає: застосування українськими політиками чорного піару під час передвиборчих кампаній з кожним разом стає все меншим. Справді найбруднішою в українській історії експерт називає кампанію 2004 року. Тоді, за його словами, виборці побачили не лише фальсифікації, але й відверту роботу на розкол країни. "Жодні вибори у подальшому не повторювали тодішнього рівня брудних технологій, а кампанії 2014 і 2019 років у цьому плані можна навіть назвати кроком уперед", - каже Гарань.