Білоруські біженці в Україні: перезимував – і до Чехії!
23 травня 2011 р.
Чимало білорусів приїжджають до України, аби уникнути переслідування за свої політичні погляди на батьківщині. Утім, залишаються тут надовго лише одиниці, адже отримати статус біженця тут вельми складно через бюрократію. За даними українських державних органів, минулого року статус біженця отримало лише четверо білорусів, сімнадцятьом Україна відмовила у притулку, ще шість справ на початку цього року залишилися нерозглянутими, повідомив Deutsche Welle прес-секретар регіонального представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні Максим Буткевич. За його словами, цього року статистика щодо білоруських шукачів притулку в Україні не особливо не змінюється.
«Ми отримували чимало непідтверджених повідомлень, що мова йде про збільшення кількості людей, які приїжджають до України, але не подаються на статус біженця. Ми не можемо ні підтвердити, ні заперечити цю інформацію. Не слід забувати, що після подій 19 грудня минулого року у Білорусі кілька країн, які є членами ЄС, зголосилися надавати статус біженця цим громадянам, яких переслідують з політичних міркувань. Тож не дивно, що ми не спостерігаємо якихось різких змін щодо отримання білорусами статусу біженців в Україні» - прокоментував Максим Буткевич. Натомість сам регіональний представник УВКБ ООН Олдріх Андрисек відзначає, що статус біженця в Україні шукачам притулку отримати доволі складно через постійну реорганізацію українського міграційного відомства, яке за 10 років дев’ять разів реформували і приєднували до різних міністерств. «Якщо я був би біженцем, то в Україні я б притулку не шукав. З цим дуже важко тут», сказав Олдріх Андрисек.
«Перечекати в Україні»
Вже третій рік чекає на отримання статусу біженця в Україні лідер білоруської громадської організації Ігор Тишкевич. Ще 2009 через підтримку опозиції йому довелося тікати з Білорусі. «У нас є певна традиція. Коли починаються переслідування, то можна перечекати в іншій країні. У 60 відсотках випадків про людину в Білорусі за певний час забувають. Тоді можна повернутися до Білорусі і далі жити. Цією схемою користуються чимало білорусів. Після зимових демонстрацій у Білорусії на «відсидку» в Україну приїхало десь 130 білорусів. Дехто ще залишився, дехто вже повернувся», розповідає Тишкевич. Пересидіти Ігор вирішив саме в Україні, хоча в інших європейських країнах білоруським політичним біженцям гарантують безпеку та дають соціальні гарантії.
«Поїхати далі – це купа плюсів: соціальні гарантії, швидке визнання біженцем, а в Чехії навіть квартири дають. Тому якщо вже поїхав, то обростаєш побутом, сімейними обов’язками, то вже мало хто виривається до Білорусі назад, аби щось змінити. Я цього не хочу. Це, може, банальний егоїзм, але там моя земля. Там похований мій батько», - розповів Deutsche Welle Ігор Тишкевич. Саме з цих міркувань він «тимчасово» залишився в Україні і попросив статус біженця. Тоді українська міграційна служба йому відмовила, навіть не особливо вдаючись в деталі справи. Чоловік спробував оскаржити рішення міграційнимх органів, втім через те, що в Україні почалася адмінреформа і міграційну службу знову реформували, то розгляд його справи тимчасово суд призупинив.
Омріяне повернення
Нині Ігор має тимчасову довідку «про звернення до суду» і саме цей документ убезпечує його в Україні від екстрадиції на батьківщину, звідки вже тричі надходили запити на його повернення. Щомісяця Ігор Тишкевич ходить різними українськими інстанціями аби підтверджувати свій статус. Через невизначеність з його офіційним статусом і документами роботодавець не бере його на роботу. «Ну скажіть, який нормальний роботодавець захоче мати такі проблеми з робітником і платити за нього щомісяця держмито близько двох тисяч гривень?». Тож чоловіку доводиться підробляти як вийде, адже у Білорусії у нього залишилася ще й родина. Ігор каже, що таких білорусів як він в Україні мало – десь півсотні. Більшість його знайомих навіть не намагаються отримати статус біженця тут і відразу їдуть через Київ до Польщі, Чехії, Швеції, Бельгії. Тишкевич відзначає, що під «політично переслідуваних білоруських біженців» маскується доволі багато росіян та українців, які воліють отримати у Європі статус біженців через економічну скруту у власних країнах.
Навіть якщо Ігор Тишкевич і отримає статус біженця в Україні, то жити тут він не збирається. Чоловік вірить, що за кілька років ситуація в Білорусі кардинально зміниться і він зможе повернутися на батьківщину.
Автор: Лілія Гришко
Редактор: Євген Тейзе