Біржові потрясіння – між логікою та емоціями

Останній приклад - «чорна п'ятниця» 19-го серпня, коли під час торгів зранку провідний німецький біржовий індекс DAX упав до найнижчої позначки за останні майже два роки, згодом, однак дещо оговтавшись. Такі падіння та підйоми німецькі експерти радять сприймати спокійно. Економіст Вернер Абельсгаузер в інтерв'ю Deutsche Welle TV зазначив, що в подібних потрясіннях, які стаються регулярно, немає нічого нового. «Ми це знаємо ще з 1929-го року», - наголосив він. Для сенсаційних падінь і підйомів курсів акцій на біржах є низка причин, і лише частина з них – раціональні. Психологічні ефекти та технічні проблеми теж відіграють важливу роль. Іноді людський фактор, наприклад, помилка або навіть фізичні параметри брокера, можуть стати фатальними", - пояснює Абельсгаузер.

"Жирні" пальці як приклад

Під час останніх потрясінь, попри логічні причини, теж, як видається, не обійшлося без «жирних пальців». Цей вислів уже став крилатим, його використовують, щоб пояснити помилки брокера, коли поспішно натискаючи на клавіші під час комп'ютеризованих торгів він задає відмінні від потрібних характеристик ордера на продаж. У результаті папери дешевшають, власне, збуваються за безцінь, курс різко знижується, так справді може бути у напруженій ситуації, крім того, помилка може статися через те, що брокер занадто огрядний і його товсті пальці зачіпають сусідні кнопки на клавіатурі комп'ютера. У травні 2010-го року, так сталося, зокрема, на Нью-Йоркській біржі. Брокери завжди заперечують такі звинувачення, стверджуючи, що такого ніколи не буває, але хто ж любить визнавати власну провину?

У таких ситуаціях вмикаються вже технічні механізми: інституційні інвестори обладнали свої фонди спеціальними функціями, тобто якщо вартість якихось паперів падає нижче попередньо чітко визначеної межі, то автоматично відбувається продаж. Це цілком раціональний крок, спрямований на мінімізацію втрат. Однак це може мати й руйнівний ефект, адже якщо надходить більше ордерів на продаж, то вартість цінних паперів падає ще нижче. Ліміт втрат таким чином тільки посилює знецінення паперів.

Гра продовжується

На цьому етапі вже вмикаються психологічні механізми, навіть якщо видається, що для падіння курсів немає об'єктивних підстав. Покупцеві потрібна фантазія, зокрема, уявлення, що справжня цінність цієї акції виявиться лише у майбутньому, тобто після того, як він її купить. Якщо папери не стимулюють фантазії такого штибу, то їх не купують. Попри психологічні чинники, роль спекуляцій за кулісами теж є впливовою. Можна зробити ставку на курс, що падає, і за допомогою «порожніх продажів» дуже добре заробити.

Дуже спритні у таких справах хедж-фонди. Вони продають акції, якими не володіють. Якщо курс падає, вони їх купують назад за дешевшою ціною, заробляючи таким чином на коливаннях курсів. Ці ігри, які ведуться у великому масштабі, лише посилюють падіння курсів. Такі речі відбувалися й раніше, новим у останній кризі є неспроможність політиків змінити правила гри, вважає Вернер Абельсгаузер. На його думку, якщо під час падіння американського ринку нерухомості та банкрутства банку Lehman Brothers держави реагували, то нині вони цього робити не можуть, адже вони вже витратилися, а також наробили занадто багато боргів. Ця заборгованість «шкодить їхній здатності діяти».

Автори: Дірк Кауфман / Наталя Неділько
Редактор: Леся Юрченко