Будинок прав людини

Торік українська влада як ніколи до того ігнорувала права українців та використовувала для репресій проти громадських рухів прокуратуру, МВС, СБУ та податкову. Про це йдеться у щорічній доповіді правозахисних організацій «Права людини в Україні – 2012». Нині українці як ніколи потребують правового захисту, заявляють правозахисники. Аби така допомога стала більш доступною, десять впливових українських правозахисних організацій об’єднали свої зусилля, аби відкрити у Києві Будинок прав людини.

Все в одному

Зараз представники організацій шукають у столиці відповідну будівлю, аби розмістити там правовий сервіс, куди люди зможуть приходити зі своїми проблемами за порадами чи безкоштовною фаховою допомогою юристів. «Ми хочемо зробити правозахисні організації ближчими до людей, адже проблем з порушення прав українців нині багато», - констатує виконавчий директор новоствореного об’єднання правозахисників «Київський будинок прав людини» Марина Цапок.

Правозахисниця розповіла Deutsche Welle, що у будівлі будуть розташовані громадські приймальні та офіси Української Гельсінської спілки з прав людини, Харківської правозахисної групи, Центру інформації про права людини, громадської ініціативи «Свідомо», Інституту масової інформації, організації «Без кордонів» та інших. Окрім цього у будинку буде місце для роботи волонтерів та невеликих правозахисних організацій, яким важко самотужки платити за оренду приміщення. Планують створити у будинку і велику бібліотеку, де можна буде почитати правозахисну літературу та кілька конференц-залів, де правозахисники обговорюватимуть стратегії спільних дій із захисту прав українців.

Безпечне місце

Загальна вартість проекту - 650 тисяч доларів. Саме така сума потрібна правозахисникам, аби купити приміщення у Києві для облаштування Будинку прав людини. Придбати у спільну власність будівлю правозахисники хочуть, аби убезпечити себе від тиску влади. «Зараз в Україні поки сприятлива ситуація для незалежних організацій. Однак все може змінитися як у Росії чи Білорусі, де орендодавці не хочуть здавати правозахисникам в оренду приміщення через страх переслідувань», - зауважила Марина Цапок.

Керівник Центру інформації про права людини Тетяна Печончик наголошує, що її організація вирішила приєднатися до проекту зі створення Будинку прав людини саме з міркувань безпеки. «Ми не хочемо дискредитації правозахисних організацій. А такі намагання є. Нещодавно були оприлюднені приватні розмови з офісу, який ми знімаємо з іншою правозахисною організацією. Тож правозахисників прослуховують», - сказала Deutsche Welle Печончик.

Зі світу - по нитці

Саме тому, аби Будинок прав людини був по-справжньому незалежною інституцією, гроші на його придбання правозахисні організації шукають в іноземних посольствах. Підтримати цей проект вже зголосилися посольства Нідерландів, Великобританії, Японії, Німеччини, США, Швейцарії, Чехії. Посольство Норвегії в Україні вже виділило на придбання Будинку прав людини 250 тисяч доларів. Також профінансувати проект правозахисники запропонували представникам бізнесу, міжнародним фондам та простим українцям. «Ми хочемо створити прецедент філантропії на захист прав людини саме під простих громадян. Вірю, що наша спільна мета мотивує людей ще більше відстоювати свої права», - наголосила Марина Цапок. За її словами, офіційно відкрити цей Будинок правозахисники планують на початку наступного року.

У світі діє 16 подібних Будинків прав людини. Мережа існує з 1994 року.