В Італії криза заганяє мігрантів "у тінь"
31 жовтня 2011 р.
Уперше за багато років кількість іноземців в Італії не зросла: на сьогодні вона, як і рік тому, становить приблизно 5 мільйонів осіб або 8 відсотків населення країни. Такими є дані нового звіту благодійних організацій Карітас/Мігрантес. І справа не в тому, що Італія перестала бути привабливою для мігрантів: за рік тут зареєстровано більше півмільйона новоприбулих.
Однак їх «урівноважують» 684 тисячі осіб, у яких вичерпався термін дії дозволу на проживання і які його не подовжили. Причому дві третини з них мали дозвіл на працю, а третина отримали дозвіл на проживання з сімейних причин. Отже, всі ці люди або повернулися до своїх країн або стали нелегалами.
Український аспект
Ця статистика стосується й української громади, яка утримує п’яте місце за чисельністю. «Економічна криза змушує роботодавців зменшувати набір працівників, - пояснює соціолог, дослідниця української громади в Італії Наталія Шегда. – Отже, вони звільняють людей або зменшують кількість годин роботи. Деяка частка звільнених повертається на батьківщину», - каже вона.
У випадку хатніх робітниць та доглядальниць може статись так, що кількість годин роботи, що залишилась, менша за передбачений законом мінімум для поновлення дозволу на проживання з робочих причин. Отже, людина працює, але документів поновити не може. Крім того, в країні давно не робилась так звана «санаторія» - коли можна було легалізуватись, підтвердивши наявність роботи.
А декрет щодо робочих квот покриває далеко не все: з 17,5 тисяч заяв, які відправили українці, за квотами цьогоріч пройшли лише близько 5 тисяч. Це означає, що ще 12,5 тисяч осіб, маючи робоче місце, не можуть отримати дозвіл на проживання. «Отже, швидше за все, вони залишаються працювати нелегально й чекати наступного декрету про квоти», - зазначає Наталія Шегда.
Декрети про робочі квоти для низки країн виходять в Італії приблизно раз на рік, і кількість запитів завжди у кілька разів перевищує кількість передбачених робочих місць.
Автор: Ірина Кащей
Редактор: Дмитро Каневський