Як українські студенти на роботу до Німеччини не доїхали

Кінець листопада у Німеччині - початок передсвяткової пори. Відкриваються різдвяні базари із запашним глінтвейном, завбачливі німці починають запасатися подарунками на Святвечір. Зазвичай - через онлайн-магазини. Цьогоріч галузеве об'єднання німецької роздрібної торгівлі очікує новий рекорд: 355 мільйонів посилок з купленими в інтернеті товарами - лише за передріздвяний місяць. Кожен дорослий німець замовить на Різдво п'ять подарунків в інтернеті. Щоб все це доставити, логістичні компанії масово набирають тимчасових робітників. Серед них чимало молодих українців, які приїздять до Німеччини за програмою Федерального агентства праці "підробітки на канікулах для іноземних студентів".

Працювати як кінь за мінімальну зарплатню

Згідно з тарифними угодами між профспілками і логістичними компаніями, платити за годину праці доставникам і сортувальникам посилок мають у середньому близько 12 євро за годину - до вирахування податків. 19-річний студент з одного з обласних центрів у західній України Петро М. (ім’я змінене) з радістю був готовий працювати за менш, ніж 10 євро. Щоб влаштуватися на кілька місяців сортувальником посилок у Німеччині він заплатив фірмі-посереднику 200 євро. Посередник влаштував Петра на іншу фірму-посередника, яка виступила формальним працедавцем. Утримуючи свою маржу, такі фірми тимчасово "позичають", зокрема, українських студентів німецьким клієнтам. Хлопців - переважно сортувати посилки. Дівчат, як правило, мити туалети або працювати у закладах громадського харчування.

Монотонна і важка праця не лякає Петра. Від кавоварки до велосипеда - за зміну доводиться перекидати з конвеєра на конвеєр сотні посилок вагою до 31 кілограма. Щоби профінансувати навчання в Україні, Петро готовий багато на що. Спати у невеличкій кімнаті разом з іншими студентами, сплачуючи за це понад 300 євро на місяць. Навіть платити фірмі-посереднику за оренду робочого одягу. Щоби поїхати до Німеччини, студент достроково склав сесію і зібрав пачку довідок. Але заробити йому так і не судилося.

"Ви - мошеннікі"!

Щоб заощадити на дорозі, Петро вирішив поїхати з України на місце роботи у Німеччині мікроавтобусом разом з кількома знайомими студентами, які теж їхали підзаробити. Одразу після в'їзду до Німеччини, на хлопців чекав неприємний сюрприз: зустріч зі співробітниками федеральної поліції, яка, зокрема, вибірково контролює транспорт на прикордонних трасах. Допит, обшук, поліцейський відділок: як зустріла хлопців Німеччина, вони запам’ятають на все життя. Через мовний бар’єр українці довго не могли зрозуміти суть претензій.

"Ви - мошеннікі", - пригадує Петро у розмові з DW слова російською одного з поліцейських. Коли до відділку прибув перекладач з російської, стало зрозуміло: поліція вважає хлопців нелегалами. "Таке посвідчення у вашій країні можна купити", - переповідає Петро розмову з правоохоронцями, які не повірили, що він студент і їде на роботу в Німеччину за офіційною  студентською програмою. "Під час контролю перевіряються документи з університету. Крім того, ставляться запитання, пов’язані з університетом, які можна перевірити і на місці", - пояснили у пресслужбі Федеральної поліції. У спілкуванні Петра з поліцією щось явно пішло не так. 

Нев'їзні у Шенген

Проблема українців до того ж полягала у тому, що оригіналу документу про працевлаштування від Федеральної агенції ні в кого з них із собою не було. "Фірма, через яку ми влаштувалися, нас про це не попередила. Я просив надати доступ до відсканованого пакету документів на моєму Google Disk", - каже Петро. Але шансів виправити помилку українцям не дали. Телефони вилучили на обшук даних, а самих студентів депортували з забороною в'їзду на два роки. У відділку поліції Петро і його знайомі провели 17 годин, ночувати довелося на підлозі, бо ліжок на всіх не вистачило, розповідає українець.

Співробітник відділу Федерального агентства праці (ФАП), який займається оформленням на роботу дозволів на студентський підробіток для іноземців, розповів DW, що час від часу федеральна поліція звертається до його відділу, щоби перевірити, чи справді та чи інша особа отримувала дозвіл на роботу. "Але, мабуть, більшість з них і не знають, куди дзвонити. Та й не зобов’язані цього робити", - каже представник ФАП. У Федеральній поліції додають, що перевіряють на місці крім студентського квитка також підтвердження працевлаштування й підтвердження з університету про те, що у зазначений у документах період працевлаштування немає занять та іспитів або що студент від них звільнений. "Під час перевірки студенту також ставляться запитання", - уточнюють у поліції.

Як довести, що ти - не шахрай?

Петра і його приятелів звинувачують за трьома статтями: незаконний перетин кордону, незаконне перебування в Німеччині і нелегальне працевлаштування. По завершенні дворічної заборони на в'їзд до Шенгенської зони, депортованим, імовірно, доведеться заплатити приблизно від 400 до 600 євро при наступному в'їзді. Скільки саме, вирішить заочний суд. Щоби спробувати довести свою правоту у суді, українцям потрібно було б найняти у Німеччині адвоката, що коштуватиме близько тисячі євро з кожного. "У нас таких коштів немає", - у розпачі зізнається мати Петра. Та й виправити ситуацію постфактум важко. "Можна було би спробувати хіба що знизити суму штрафу або скоротити термін заборони в'їзду, якщо знайти пом’якшуючі обставини", - сказав у розмові з DW адвокат з Дрездена Міхаель Мурахвер.

Поліція інкримінувала українцям в'їзд без необхідної для роботи візи. Водночас, як підтвердили DW у Федеральному агентстві праці, віза для студентської роботи на канікулах непотрібна. "У випадках студентів з країн, з якими діє безвізовий режим, достатньо підтвердження від ФАП про надання робочого місця на канікулах", - зазначили у пресслужбі відомства. Йдеться про заповнений німецьким роботодавцем формуляр Ferienbeschäftigung für Ausländische Studierende / Namentliche Anforderung у випадках, коли в іноземного студента вже є домовленість про працевлаштування з конкретною фірмою і вона звертається по дозвіл до Федеральної агенції з працевлаштування. Отримавши підтвердження з України німецькою мовою про те, що заявник справді є студентом і на період працевлаштування він має канікули, співробітник ФАП ставить внизу на цьому документі підпис і печатку. Оригінал цього документа, або принаймні копію, варто мати при собі, щоб мінімізувати ризик претензій поліції на кордоні.

Незаконні посередники

Український посередник, який допомагав оформлювати документи, каже Петро, його однак не попередив про можливі питання на кордоні і про те, що треба пред’являти. Зрештою, коли у студентів виникли проблеми, ані посередник, ані номінальний німецький працедавець нічим не допомогли. Це і не дивно, адже будь-яка посередницька діяльність у цій сфері є нелегальною, пояснили DW у Федеральному агентстві праці. "Посередництво приватних фірм у працевлаштуванні студентів на канікули є порушенням, яке нівелює законність такого працевлаштування. Якщо ФАП було би відомо у конкретному випадку про участь у процесі посередника, ми не мали би права видавати підтвердження надання робочого місця", - зазначив речник відомства. В агенції пояснюють, що не дозволяють посередницькі послуги, аби фінансово не обтяжувати молодь.

Тим часом посередницький бізнес у працевлаштуванні іноземних студентів на канікули процвітає. Фірми активно розвивають свій бізнес, навіть пропонуючи бонуси тим студентам, які приведуть друзів. Тим часом на руку посередникам грає той факт, що офіційно уповноважена Федеральним агентством праці консультувати і оформлювати документи по цій програмі лише одна невелика громадська організація з Харкова - MultiKultiUA. Щороку ця організація приймає близько трьохсот заявок на працевлаштування студентів, близько половини з них знаходять роботу на канікулах за вказаним в анкеті профілем, розповів у розмові з DW голова MultiKultiUA Сергій Савицький. Водночас, тисячі студентів користуються послугами комерційних посередників. Вочевидь, не усвідомлюючи ризиків.