Загроза зриву президентських виборів

Українська влада, попри нестабільну ситуацію у низці регіонів і антитерористичну операцію на Сході країни, не має наміру відмовлятися від проведення президентських виборів 25 травня. Позиція ЄС та США у цьому питанні теж незмінна, - Захід застерігає від зриву чи перешкоджання проведенню голосування, результати якого мають легітимізувати майбутню владу, а також невтомно закликає Росію сприяти роззброєнню бойовиків-сепаратистів і деескалації ситуації у східних областях України.

Уряд у Берліні вважає проведення виборів важливим і можливим та продовжує робити ставку на дипломатію та діалог. Днями міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр запропонував провести другу зустріч у Женеві, спрямовану на врегулювання кризи, в якій би взяли участь представники України, Росії та міжнародних посередників. З Москви пролунала начебто згода, але водночас і бажання долучити до діалогу сепаратистів, на що влада у Києві погодитися не може. Раніше в Кремлі вже дали зрозуміти, що вважають травневі вибори в Україні "абсурдом".

Тим часом у середовищі європейських експертів та в коментарях у ЗМІ вже порушується питання: а чи варто за теперішніх реалій і подальшої дестабілізації в Україні наполягати на проведенні виборів 25 травня, які можуть зазнати провалу щонайменше у східних регіонах, і чи не ліпше було б їх відкласти, або й взагалі скасувати та пошукати якісь інші шляхи виходу із глухого кута?

У крайньому разі перенести?

Києву важливі вибори, щоб легітимізувати владу, і за умов нестабільності та загрози розколу країни їхнє проведення мусить бути нині центральною метою уряду, зазначив в інтерв'ю DW німецький експерт з питань Східної Європи з Європейської ради з міжнародних відносин Штефан Майстер. Натомість мета Росії, за його словами, - перешкодити виборам за допомогою конфлікту чи провокацій на Сході України, тобто у регіонах, де їх проведення є найважливішим, адже законність теперішньої влади викликає у тамтешнього населення найбільше запитань.

Тож, переконаний Майстер, Україні є сенс намагатися провести заплановані на 25 травня вибори у всій державі так довго, як це тільки можливо, намагаючись стабілізувати ситуацію, щоб забезпечити здійснення голосування та гарантувати безпеку спостерігачів всюди. Але "якщо стане видно, що в двох-трьох регіонах це не вдасться, то я виступав би за перенесення виборів", - сказав Майстер.

Чи взагалі скасувати?

Натомість на думку іншого німецького політолога, викладача Національного університету "Києво-Могилянська академія" Андреаса Умланда, перенесення виборів за теперішніх обставин - найгірший варіант з можливих. Адже в.о. президента України за чинною конституцією не має повноцінної легітимності, тобто просте пересування дати ставить під питання легітимність тимчасового виконувача обов'язків глави держави, зазначає Умланд.

На його переконання, якщо протягом найближчих тижнів ситуація на Сході та Півдні України стабілізується, тоді потрібно проводити вибори, але якщо цього не станеться і буде неможливо провести вибори належним чином, то наслідком цього могло би стати їхнє скасування. "Якщо і надалі буде ескалація, тоді, ймовірно, план "Б" через конституційну реформу і вибори президента за допомогою народних і, можливо, регіональних депутатів, могли би стати елегантним виходом", - зазначив в інтерв'ю DW Андреас Умланд.

Реформа і непрямі вибори президента

За його словами, теперішня Верховна Рада як цілком легітимний орган влади могла би провести конституційну реформу у бік зміни від президентської до парламентської системи. Після чого главу держави можна було б обрати в парламенті або за допомогою спеціальних народних зборів, до яких могли би увійти народні депутати, представники облрад у тому числі зі Сходу та Півдня України і навіть регіональні депутати з Криму.

Таким чином легітимність нового президента стосувалася би всієї України, включно з анексованим Кримом, пояснив експерт. "Ми маємо визнати нові реалії, а також те, що коли Путін хоче, щоб ці вибори на Сході та Півдні України не відбулися належним чином, то вони і не відбудуться. Його ресурси, потенціал сили та вплив є просто занадто великими, тож потрібно реагувати на цю ситуацію", - наголосив Умланд

Натомість Штефан Майстер вважає, що конституційну реформу та децентралізацію влади повинна проводити не теперішня, а вже нова Верховна Рада. Нинішній парламент, на його думку, не має виконувати це завдання, оскільки обирався за інших політичних умов. Тобто, на його думку, крім президентських Україні потрібно провести і парламентські вибори, а вже потім варто здійснювати конституційну реформу.