Вибори в Білорусі: варіанта ”ні” передбачено не було

Серед головних тем, які порушують німецькі коментатори, - референдум та парламентські вибори в Білорусі. Нагадаємо, що під час всенародного опитування в цій країні йшлося про внесення змін до Конституції, що дозволило б Олександру Лукашенку втретє балотуватися на президентських виборах. Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ пише:

Спокійна поведінка більше личила б Олександрові Лукашенку, який має найбільший на континенті досвід маніпулювання виборами. Критику в зв”язку з голосуванням, що відбулося в неділю, можна було так само заздалегіть передбачити як і результати виборів. Але, незважаючи на це, Олександр Лукашенко обурюється так, начебто все відбувається вперше. Коли один з журналістів запитав про його реакцію на занепокоєння Заходу, він гримнув, що Захід повинен спочатку потурбуватися про власні проблеми. І тут президент має рацію, оскільки однією з таких проблем і, до речі, дуже серйозною проблемою є Білорусь, -

зауважує газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ і пояснює:

Збідніла країна, яка нараховує десять мільйонів жителів, межує з Європейським союзом, і вже через це до неї не можна ставитися байдуже. У безпосередньому сусідстві з ЄС порушуються права людини, затикається рот засобам масової інформації і, як вже говорилося, підтасовуються результати голосування. Порушення під час останнього референдуму були особливо великими, оскільки Лукашенко намагався за його допомогою забезпечити собі право знову балотуватися на виборах. Після десяти років перебування при владі він тепер, мабуть, мріє про довічне президентство, -

Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ радить країнам Європейського союзу:

Захід має щось робити, якщо він не хоче остаточно втратити Білорусь. Реакція на маніпуляції повинна бути суворішою, ніж зазвичай. Тим більше, що від Росії не слід чекати жодної допомоги. Володимир Путін навіть не намагається дистанціюватися від Лукашенка – певним чином він навіть бере з нього приклад, - вважає газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

Тему продовжує газета ВЕЛЬТ:

Вже перед голосуванням ніхто не сумнівався в тому, що референдум завершиться на користь Лукашенка. З одного боку, досить велика частина населення справді розділяє примітивну демагогію можновладця. Багатьом виборцям подобається його манера хвалькувато робити викид усьому світові, покладаючи вину за внутрішні проблеми на Захід, який начебто прагне його фізичного знищення, або на Росію, яка відмовляється об”єднатися з Білоруссю на умовах, запропонованих диктатором. Інша частина населення, яка собі уявляє країну і без Лукашенка, боїться вільно висловлювати свою думку, оскільки люди відчувають занесений над ними кулак спецслужби, яка в Білорусі досі називається КДБ, -

пише газета ВЕЛЬТ і веде далі:

Ну, а для абсолютної надійності на багатьох дільницях протоколи голосування були складені ще задовго до завершення референдуму. Незважаючи на це, Лукашенко розцінив результати голосування, яке, і на думку білоруських юристів, суперечило Конституції, як доказ правильності своєї політики. В такій ситуації західним європейцям нічого іншого не залишається, як і надалі намагатися пом”якшити цю систему. Адже завдяки прикладу, який подавали передусім безпосередні сусіди, а також обміну ідеями та інформацією врешті-решт вдалося подолати і холодну війну, нагадує газета ВЕЛЬТ.

І на завершення – цитата з газети ЛАУЗІТЦЕР РУНДШАУ:

Більше нікого не здивувати тим, що Лукашенко розпорядився видати йому дозвіл білоруського народу на довічне диктаторство. І тут це мало кого цікавить. (...) При цьому ця країна залишається потенційним джерелом інфекції на континенті і, крім того, поганим прикладом для Росії та її президента, який з огляду на нинішнє законодавство теж не може правити довічно і який, як твердять, також розглядає можливість внесення змін до Конституції, -

далі газета ЛАУЗІТЦЕР РУНДШАУ зазначає:

ЄС хоча й спробував ізолювати режим у Мінську, але дійсно щось змінити може тільки Росія, від якої Лукашенко сильно залежить. Отже, ефективність стратегії обумовлена передусім готовністю європейських урядів також під час переговорів у Москві порушувати проблеми, що виникають у зв”язку з диктатурою в Білорусі. Але й німецький уряд поки що такої готовності не демонструє. І як у випадку з чеченською війною робиться ставка на те, що проблеми на Сході вирішаться самі собою, - критикує газета ЛАУЗІТЦЕР РУНДШАУ.