Результати виборів до Європарламенту
26 травня 2014 р.
Консервативна "Європейська народна партія" за результатами виборів до Європарламенту, котрі відбулися у неділю, 25 травня, отримає найбільшу кількість мандатів - 214. Тоді як результат соціалістів - 189 мандатів. Таким чином консерватори, навіть попри значні втрати виборчих симпатій у порівнянні до виборів 2009 року, залишаються найбільшою політичною силою в Європарламенті нового скликання. "Оскільки ми перемогли на виборах, я почуваюся цілком уповноваженим стати президентом Європейської комісії", - заявив лідер консерваторів Жан-Клод Юнкер.
Із цим не погоджується переможений лідер соціалістів Мартин Шульц, який також претендує на крісло президента Єврокомісії. Очільник інституції Євросоюзу, наділеної найбільшою владою, обиратиметься новим Європарламентом за пропозицією 28 лідерів держав та урядів країн-членів ЄС. Шульц хоче дочекатися переговорів лідерів фракцій та ще розраховує на власні шанси: "У світлі результатів зустрічі партій у понеділок ми побачимо, хто може розпочати спробу пошуку більшості в Європейському парламенті. Жан-Клод Юнкер буде намагатися це зробити, але я теж".
"Європа - дитя любові"
Обидва кандидати на президентське крісло мають усвідомлювати, що вони потребують підтримки партій одне одного, аби створити більшість у роздробленому Європарламенті. "Європа - це дитя любові консерваторів та соціалістів", - навів Жан-Клод Юнкер цитату колишнього президента Єврокомісії Жака Делора. За словами лідера консерваторів, він хоче простягти руку соціалістам, якщо останні зроблять те саме. Урешті-решт для забезпечення працездатності парламенту виникне велика коаліція.
Ліберали складатимуть третю за величиною силу в новому парламенті. "Ми будемо необхідні для справді стабільної більшості", - заявив лідер фракції лібералів Гі Вергофстадт.
Ультраправий підйом
Провідні європейські партії мають спільну позицію щодо неприйняття багатьох антиєвропейських депутатів, котрі за результатами виборів пройшли до парламенту. Ліворадикальні і передусім праві популісти отримали приблизно п’яту частину мандатів у Європарламенті нового скликання. "Це поганий день для Європи, тому що праворадикалів, ксенофобів і неонацистів побільшало у багатьох країнах", - прокоментував такі результати Мартин Шульц.
Жан-Клод Юнкер відкинув будь-яку співпрацю із праворадикалами або групами євроскептиків у Європарламенті. Це лише збільшує його потребу у створенні неформальної великої коаліції з соціалістами, вважають оглядачі.
Тріумф радикалів у Франції, Великобританії та Греції
Попри прогнозованість більшості результатів виборів до Європарламенту, для деяких країн ЄС це голосування обернулося значним політичним потрясіння. Так, у Франції переміг правопопулістський ксенофобський "Національний фронт". Лідерка партії Марин Ле Пен подолала провідні партії, покаравши таким чином соціалістичного президента країни Франсуа Олланда. До Європейського парламенту Ле Пен надішле понад 25 депутатів.
На виборах у Великобританії перемогу здобула правопопулістська "Партія незалежності Сполученого королівства". У Данії, Ірландії, Болгарії та Греції виборці також не підтримали правлячих у цих країнах партій. У Греції за результатами голосування найбільше голосів отримала ліворадикальна партія "СИРІЗА". Хороші показники неонацистської партії "Золотий світанок" у Греції та расистської "Йоббік" в Угорщині викликають тривогу в демократичних сил у Європарламенті.
Протилежна тенденція
Однак під час цих виборів у деяких країнах Євросоюзу проявилася і протилежна тенденція. У Німеччині, Австрії, Італії, Нідерландах, Румунії, Польщі та інших країнах національні партії влади загалом здобули перемогу. А в охопленому кризою Кіпрі перемогла відверто проєвропейська партія, котра підтримує запровадження болючих заходів економії.
Явка серед 400 мільйонів потенційних виборців у Євросоюзі була трохи більшою, аніж на минулих виборах, і складала близько 43,1 відсотка в середньому по ЄС. Найнижча явка - лише 13 відсотків - була зафіксована у Словаччині.