Як гальмується ухвалення нового виборчого кодексу в Україні

Коли новий виборчий кодекс було ухвалено в першому читанні в листопаді 2017 року, для багатьох це стало справжнім сюрпризом, адже вважалося, що у залі Верховної Ради не набереться достатньо голосів для цього законопроекту, а керівництво коаліційних фракцій - партій "Блок Петра Порошенка" та "Народний фронт" - дало своїм депутатам вказівку голосувати на власний розсуд. Втім, неочікувано табло показало 226 голосів "за" проект виборчого кодексу під номером 3112-1, який передбачав скасування мажоритарної складової та перехід до повністю пропорційної системи виборів із відкритими списками.

Втім, навіть через півроку після голосування є незрозумілим, коли новий виборчий кодекс, який входив у перелік передвиборчих обіцянок більшості чинних парламентських сил, намагатимуться ухвалити остаточно. Загалом, за словами спікера Верховної Ради Андрія Парубія, народні депутати внесли близько 4,3 тисяч правок. А на створення робочої групи для їхнього опрацювання пішло близько трьох місяців.

Неспішність розгляду нового виборчого законодавства вже стала причиною невдоволення низки громадських організацій та політичних сил. У вівторок, 15 травня, відбулися акції на підтримку нового кодексу в обласних центрах країни, а у четвер, 17 травня, під стінами Верховної Ради відбувся фінальний мітинг ініціативи "Ні виборам за законами Януковича". Під час акції декілька сотень активістів вимагали від народних депутатів якомога швидшого ухвалення пропорційної виборчої системи із відкритими списками.

Ультиматум активістів

За словами Миколи Виговського, координатора громадського руху "Чесно", що є ініціатором серії цих масових акцій, активісти свідомі великої кількості правок, але це не виправдовує ті надзвичайно повільні темпи, із якими ці правки розглядаються. Із загального масиву депутати розглянули поки лише декілька сотень, каже експерт. Однак, він упевнений, що усі ці правки за належної політичної волі можуть бути опрацьовані набагато швидше.

"Саме тому ультимативною вимогою нашої акції є внесення проекту для розгляду в цілому до 21 червня. Якщо цього не станеться, ми перейдемо до блокування Ради зсередини та зовні", - попереджає Виговський. За його словами, якщо під стінами парламенту блокувати роботу депутатів будуть активісти, то всередині за це візьмуться ті народні обранці, які є прихильниками виборчої реформи.

Прагнення ухвалити новий виборчий кодекс Виговський пояснює наближенням парламентських виборів. "За європейською та світовою практикою не можна змінювати відповідне законодавство менше, ніж за рік до виборів", - каже експерт. Тому, на його думку, зволікання із виборчим кодексом призведе до того, що новий склад парламенту обиратиметься за законами, завдяки яким Віктор Янукович зацементував свою владу за часів президентства.

Неспішність депутатів

Із тим, що народні обранці й справді не поспішають опрацьовувати масив правок, погоджується і голова Комітету виборців України Олексій Кошель. "За оптимістичного сценарію, документ дійсно можна було б підготувати до кінця сесії, але три чверті депутатів, що входять до складу робочої групи, не ходять на її засідання", - розповідає експерт.

Щоправда, голова відповідної парламентської робочої групи Олександр Черненко не поділяє поспіх активістів. За словами народного депутата, багато часу дійсно було втрачено, а явка депутатів на засіданнях могла б бути й кращою, але в останній місяць робота над правками почала налагоджуватися за рахунок кістяка парламентарів та громадських активістів, що беруть участь у процесі.

Втім, Черненко упевнений - для того, аби отримати якісний документ, знадобиться ще багато часу. "Більшість із тих, хто зараз виходить на вулиці, не читали нового виборчого кодексу, але якщо він буде ухвалений у нинішньому вигляді - усі ці люди першими схопляться за голови", - каже народний депутат. За його словами, окрім запровадження пропорційної системи та відкритих списків, документ містить багато технічних деталей, що регулюють роботу дільниць, політичну агітацію, систему електронного підрахунку і потребують кропіткої роботи, адже вони не прописані належним чином.

При цьому, не більше третини поправок, каже Черненко, містять сутнісні речі, які принаймні теоретично можуть покращити документ, ухвалений у першому читанні. Більшість же пропозицій нардепів суперечать українському законодавству і здоровому глузду, скаржиться голова робочої групи.

Новий виборчий кодекс й справді потребує доопрацювання, запевняє Кошель. На його думку, кодекс встиг застаріти з моменту його написання, тому його потрібно привести у відповідність до сьогоднішніх реалій. Експерт також застерігає від надмірної політизації цього процесу. "Звучать слова, що нова виборча система буде панацеєю від усіх бід, але це неправда. Можна зменшити вплив олігархів та мінімізувати підкуп, та усіх проблем так не вирішити", - каже Кошель.

Встигнути за рік

На думку Черненка, робота депутатів триватиме щонайменше до осені. Принаймні, він розраховує на те, що робоча група засідатиме до середини липня, аби вже на осінній сесії представити новий кодекс для остаточного затвердження Верховною Радою. Набагато більше занепокоєння голови робочої групи викликають не терміни, а шанси на те, що документ таки отримає схвалення колег у другому читанні. "Зараз рано давати якісь оцінки, але я поки не бачу достатньої кількості голосів у залі. Хоча до осені думка багатьох депутатів може змінитися", - каже Черненко.

Про курс владної більшості на "поховання" законопроекту говорить і Кошель. "Ухвалити новий кодекс восени, за рік до виборів, буде вже нереально - більшість депутатів просто у це не вірить", - каже експерт. На його думку, це підтверджує поява у Верховній Раді восьми нових законопроектів про парламентські вибори. Тому Кошель очікує від влади низки "косметичних" змін до виборчого законодавства щодо, наприклад, відповідальності за підкуп виборців або гендерних квот, які намагатимуться презентувати громадськості та західним партнерам як заміну повноцінній виборчій реформі.