Виборці-популісти в ФРН: хто вони і чи багато їх в країні?
3 жовтня 2018 р.На загальних виборах у ФРН рік тому правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН) легко подолала п'ятивідсотковий бар'єр і тепер має свою фракцію в німецькому Бундестазі. Рейтинг АдН продовжує зростати. За деякими соціологічними опитуваннями, наприклад, нещодавно проведеним інститутом Emnid для газети Bild am Sonntag, праві популісти вийшли навіть на друге місце після консерваторів, на один процентний пункт обігнавши соціал-демократів.
На такому тлі особливої актуальності набуває дослідження "Барометр популізму 2018", результати якого в понеділок, 1 жовтня, його автори представили на прес-конференції в берлінському представництві Фонду імені Бертельсманна (Bertelsmann-Stiftung).
Що таке популізм?
На відміну від Вікіпедії і багатьох інших джерел, які тлумачать популізм як "політику, що апелює до широких мас і обіцяє їм швидке і легке рішення гострих соціальних проблем", автори цього дослідження підійшли до трактування поняття куди більш глибоко.
В основі популізму, вказав один з двох авторів дослідження Роберт Феркамп (Robert Vehrkamp), лежить антиліберальна ідея демократії, причому, незалежно від правих чи лівих поглядів. Популізм, продовжував він, має три виміри: винятковість волі народу, анти-плюралізм і анти-істеблішмент.
"Тобто, відмінна риса популістів полягає в тому, - пояснив Феркамп, - що вони виходять з фікції гомогенного народу, що має однакові сподівання, відомі популістам, які відстоюють їх у протидії з настільки ж гомогенним істеблішментом, який проводить, мовляв, політику всупереч цим інтересам народу".
Популісти і Путін
За цим ховається, за його словами, анти-плюралістичне розуміння демократії, і саме тому популізм став викликом для ліберальної демократії. "І такий популізм, - констатував вчений, - може заповнюватися як лівою, так і правою ідеологією, що і перетворює його або в правий, або в лівий популізм, або в популізм політичного центру".
Зовнішньополітичні теми в "Барометрі популізму 2018" не зачіпалися. Хоча, як пояснив співавтор дослідження професор Вольфґанґ Меркель (Wolfgang Merkel), відповідаючи на запитання кореспондента DW, правих популістів об'єднує негативне ставлення до передачі прав національного суверенітету інститутам Євросоюзу. Крім того, вони виступають проти багатополярного світу, ратують за досягнення двосторонніх, а не багатосторонніх угод.
"І ще помітно, - сказав він, - що у правих популістів є певні симпатії до Путіна, причому, очевидно, взаємні. Це пов'язано з фігурою сильного політичного лідера, який, з точки зору АдН, і повинен стояти на чолі держави". Правда, додав Меркель з посмішкою, в однодумців АдН в Європі такої фігури немає, а у неї самої - і поготів.
Кого вчені записували в популісти?
Щоб встановити, хто з опитаних є популістом, а хто ні, респондентам запропонували для початку висловити своє ставлення до восьми тез. Серед них, наприклад, такі:
- громадяни найчастіше дотримуються однієї думки, політики ж переслідують зовсім інші цілі;
- партіям аби здобути голоси виборців, сподівання людей їх не цікавлять;
- політичні розбіжності між громадянами та політиками більші, ніж між самими громадянами;
- то, що в політиці називають компромісом, насправді є нічим іншим, як зрадою своїх власних принципів.
Щоб опинитися серед популістів, треба було погодитися з усіма вісьмома тезами опитування без винятку. Підсумок же, до якого прийшли автори дослідження "Барометр популізму 2018", в цілому підтверджує виміри, які проводять соціологи, що вивчають електоральні настрої жителів Німеччини.
Популістів в Німеччині все більше
Популістів в Німеччині стає все більше, причому, серед виборців усіх партій, представлених у Бундестазі, за винятком однієї - "Союз-90/Зелені". В цілому майже третина (30,4 відсотка) респондентів погодилися з усіма вісьмома тезами. І що особливо тривожно, з точки зору авторів дослідження, це зростання популізму політичного центру, хоч і повільними темпами - в ньому популістів тепер 12,7 відсотка.
Правопопулістською партією чистої води в дослідженні називають АдН. Сім з десяти німецьких виборців-популістів голосують за цю партію. Серед же непопулістів рейтинг цієї партії значно нижчий. Виборців з лівими або центристськими поглядами практично взагалі немає, а серед тих, хто має праві політичні переконання, АдН підтримують приблизно 30 відсотків.
Політична риторика, нав'язана "Альтернативою для Німеччини", привела до зростання популізму і інших партій, а також їхніх виборців. Особливо сильним таке зростання, за даними дослідження, було у посткомуністичній Лівій партії, але і консерватори, соціал-демократи і ліберали не змогли встояти перед спокусою говорити з виборцями мовою АдН. Але на користь цим трьом партіям популізм не йде. Їхні втрати серед виборців-непопулістів більші, ніж надбання, набуті за рахунок популістів.
Згаданий виняток - "зелені", які, йдеться в дослідженні, трансформуються в німецькому політичному ландшафті в непопулістську політичну силу трохи лівіше центру. "Чим менше виборець популіст, - вказують автори, - тим швидше він голосує за "зелених".
Стеля для популістів
Відмінною рисою правого популізму - не тільки "Альтернативи для Німеччини", але і такого роду партій в інших європейських країнах - Вольфґанґ Меркель вважає відмову від неоліберального уявлення про економіку і перехід до моделі, яку вчений називає "націонал-соціальним протекціонізмом". "Вони відкрили для себе потребу людей в соціальному захисті та, швидше за все, будуть і далі слідувати таким курсом", - вважає Меркель.
Такий соціальний протекціонізм популістів є загрозою в першу чергу для класичної соціал-демократії. "Соціал-демократи і так зазнали втрат всюди в Європі, багато робітників, що мислять авторитарно, перейшли до правих популістів, - зазначає Меркель. - Строго кажучи, правопопулістські партії стали новими робочими партіями в Європі".
Але у популізму є і свого роду природна межа. Автори дослідження, зокрема, запитували респондентів, за яку партію вони не стали б голосувати за жодних обставин. І з'ясувалося, що у більшості партій частка таких стійких противників коливається в межах 20-30 відсотків, у Лівої партії таких половина. Але ось за АдН в жодному разі не голосуватиме 71 відсоток.
"Попри її рейтинг в опитуваннях, що зростає, жодна інша партія не зустрічає такого несприйняття, як АдН, - коментує Роберт Феркамп. - Значить, і у цій партії є "скляна стеля" мобілізації виборців, і ця стеля значно нижча, ніж у всіх інших партій у Бундестазі".
Але і те, що правим популістам коли-небудь вдасться вичерпати весь свій електоральний потенціал у 29 відсотків, що залишились, Вольфґанґ Меркель вважає вкрай малоймовірним.