Сланцевий газ

Україна останнім часом намагається позбутися залежності від дорогого російського газу, розробляючи власні газові поклади. За прогнозними оцінками, в Україні на двох основних ділянках на заході та сході країни залягає у сланцях близько сами трильйонів кубометрів природного газу. Український уряд вже оголосив конкурс на укладання угоди про розподіл продукції – вуглеводнів, які видобуватимуться в межах Олеської (Львівська та Івано-Франківська області) та Юзівської (Харківська та Донецька області) площ. На видобуток сланцевого газу в Україні претендують п’ять транснаціональних компаній. Заявки на Олеську площу подали Shevron і ENI. На Юзівську - Exxon Mоbil, Shell і ТНК-ВР, повідомив міністр екології та природних ресурсів України Едуард Ставицький. Урядовці сподіваються, що на етапі промислової розробки компанії, які переможуть у конкурсі вкладуть в освоєння родовища більше 55 мільярдів гривень.

Але в місцевих громадах, на територіях яких розташовані родовища, не ймуть віри в те, що хоч частина цих грошей попаде їм. Адже влада фактично усунула місцеві громади від прийняття рішень щодо погодження на розробку надр для видобутку сланцевого газу. Ще у листопаді минулого року парламент ухвалив зміни до закону про розподіл продукції, які дозволяють уряду самостійно ухвалювати рішення про надання дозволу на виділення і розробку надр, минаючи місцеві ради. У громадах вважають, що це була реакція можновладців на те, що упродовж 2011 року Львівська обласна рада відмовлялася давати погодження на включення Олеського родовища до переліку ділянок надр, які можуть передаватися за угодами про розподіл продукції.

Ризик забруднення води: інформації не дають

За словами еколога львівської організації «Бюро екологічних розслідувань» Дмитра Скрильнікова, місцеві громади так і не отримали від уряду чітких пояснень, як дбатимуть компанії-переможці про екологічні фактори, видобуваючи сланцевий газ. «Людей усунули від прийняття рішень. Львівській обласній раді прислали лише маленьку мапу, де навіть не видно ділянку, яку розроблятимуть. Ніякої екологічної інформації не було надано. Нас цікавить наскільки безпечна технологія гідророзриву, яку використовують при видобутку сланцевого газу», - прокоментував Deutsche Welle Дмитро Скрильніков. Він вказує на те, що низка європейських країн, зокрема Болгарія та Франція, відмовилися від геологічної розвідки та видобутку сланцевого газу зважаючи саме на екологічні загрози. Річ у тім, що у процесі гідророзриву пласту використовуються небезпечні хімікати, які можуть потрапити у ґрунтові води.

Однак місцеві громади, на території яких розташовані родовища сланцевого газу не отримали екологічних висновків щодо розробки родовища. Прес-секретар міністра екології та природних ресурсів Марина Пекарчук запевнила у розмові з Deutsche Welle, що згідно з постановою Кабміну, учасники мають врахувати у своїх конкурсних пропозиціях екологічні фактори при видобутку сланцевого газу. Речниця не змогла конкретизувати, які саме екологічні вимоги висувають до бажаючих видобувати сланцевий газ. «За параметрами, які були задані для компаній, передбачалося екологічне питання. Відповідно, якщо компанії претендують на перемогу, то вони зацікавлені, щоб їхні проекти були екологічно обґрунтовані», - заявила прес-секретар міністерства. За словами Пекарчук, нині всі документи від претендентів на розробку в Україні сланцевого газу перевіряє спеціально створена урядова комісія з розподілу продукції. Оголошення переможців конкурсу на розробку Одеської та Юзівської ділянок відбудеться 23 травня.

Брак інформації – ризик для проекту

Водночас, місцеві громади Львівської області обурені тим, що влада не погоджує з ними проекти з розробки газових родовищ, особливо екологічні фактори, і готуються протестувати проти видобутку вуглеводнів на Львівщині. «Прибутки отримують одні, а проблеми зі здоров’ям отримаємо ми. У нас уже були вугільні шахти, що тепер діти хворіють», - обурюється мешканка селища Олесько Тетяна. Вона наголошує, що її односельчани активно протестуватимуть, якщо уряд дозволить видобути газ поблизу їхнього рідного селища. Еколог Дмитро Скрильніков зазначає, що погане інформування місцевих мешканців про ризики і переваги видобутку палива у їхньому регіоні ставить під загрозу плани уряду. Скрильніков вказує на досвід Болгарії, де саме після хвилі протестів місцевого населення уряд відмовився від планів видобувати природний газ зі сланців.

Настороженість населення і політиків щодо гідророзриву пласту як технології видобутку стала нині головною перешкодою на шляху освоєння сланцевого газу і в Німеччині. Керівництво землі Північний Рейн – Вестфалія до літа 2012 року заборонило будь-яке використання цієї технології. У Берліні на рівні федеральних міністерств нині саме узгоджується законопроект, що регулює застосування гідророзриву пласта.