Визнання дипломів - Болонський процес полегшення поки що не дав

Вісім років тому почали запроваджувати Болонський процес. Його учасники сподіваються до 2010-го року створити в Європі спільний освітній простір. Пані Ланґ, що змінилося за цей час у Німеччині?

Передусім, тепер по-іншому називаються сертифікати про закінчення вищої освіти. Замість диплому ми маємо кваліфікацію бакалавра й магістра. Це вплинуло позитивно на німецьку й загалом на європейську систему вищої освіти. Студенти вже після трьох років навчання мають перший сертифікат - сертифікат бакалавра. Після цього студенти самі вирішують, що їм далі робити - вчитися ще два роки в магістратурі чи починати відразу працювати.

Чи є якісь негативні наслідки запровадження болонської системи?

Серед труднощів я бачу необхідність знову подавати заяву й проходити конкурс для тих, хто хоче вчитися далі в магістратурі. Треба мати дуже добрий сертифікат бакалавра, аби потім було легше продовжити вже більш поглиблене навчання. Часто буває так, що конкурс у магістратурі відносно високий і потрібно справді продемонструвати відмінні успіхи під час попереднього навчання, аби просунутися далі.

Така ситуація спостерігається в усіх німецьких вищих навчальних закладах?

Ні, ситуація дуже різна. На більш популярних фахових напрямках, як, наприклад, право, конкурс у магістратурі звичайно вищий. Але на таких складних спеціальностях, як інженерні науки, навчання продовжити значно простіше.

Одна з головних ідей болонського процесу – уніфікація системи вищої освіти. Чи стало легше тепер змінити, скажімо, іноземний університет на німецький?

Я не можу говорити, що тут справді спостерігається якесь полегшення. Якщо хтось отримав бакалавра в Україні й хоче продовжити навчання в магістратурі в Німеччині, то тут вирішує або екзаменаційна комісія німецького університету або в деяких федеральних землях - спеціальне агентство, яке перевіряє сертифікати, отримані за кордоном. Так було до болонського процесу, і так воно залишилося й сьогодні. Адже працівник університету, який приймає документи, не може сказати, на скільки якісною є кваліфікація бакалавра, яку отримали в Китаї або Україні.

Як реагують німецькі підприємці на зміни в системі вищої освіти? Адже фахівці, яких готують за новою системою, потім врешті-решт приходять до них на роботу…

Німецькі підприємства реагують по-різному. Великі фірми, які мають великі відділи кадрів, вже добре знайомі з новою системою вищої освіти, і їхня реакція загалом позитивна. Менші фірми ще інколи сприймають випускників з дипломом краще, ніж тих молодих фахівців, які закінчили реформовані факультети. Але тут теж поступово намічається зміна в поглядах.

Пані Ланґ, дякуємо Вам за розмову.

Інтерв'ю записав Володимир Медяний