Промова Обами

Понад три години мусили стояти у запаморочливу спеку глядачі на трибунах перед Бранденбурзькими воротами, доки президент Сполучених Штатів Барак Обама пішки йшов до Паризер Платц у супроводі федерального канцлера Анґели Меркель та бургомістра Берліна Клауса Воверайта. Термометр показував 35 градусів у тіні, однак на великій території біля воріт не було жодного захисту від сонця, тож стояти було майже нестерпно. Загалом на промову зібралось від 4 до 6 тисяч, повідомляють німецькі ЗМІ.

Однак глядачі перестали звертати на це увагу, коли до мікрофона підійшов спочатку берлінський бургомістр. Після нього промову мала очільниця німецького уряду. І Воверайт, і Меркель на початку підкреслювали історичне тло. "Бранденбурзькі ворота для усієї країни, для цього міста та також для мене особисто є символом нашої свободи",- наголосила федеральний канцлер. Меркель зробила короткий екскурс у німецьку історію та нагадала, яку роль відіграли США для ФРН у часи "холодної війни". "Трансатлантичне партнерство і у 21-му столітті є ключем до свободи, безпеки та добробуту для всіх",- заявила Анґела Меркель.

Під гучні аплодисменти нарешті взяв слово американський президент. "Hello Berlin",- так почав Барак Обама та спочатку звернувся до канцлерки. "Пані канцлерко, я дякую вам за Вашу лідируючу роль, за Вашу дружбу та приклад Вашої біографії – від  дитинства на Сході до керівника уряду вільної та об’єднаної Німеччини".

Зважаючи на спеку, президент дозволив собі та присутнім гостям деяке послаблення. На історичному місці його у цілях безпеки оточувала ширма із захисного скла, і тому йому було особливо спекотно. Обама сказав, що почувається у Берліні так добре, що знімає свій жакет і радить те саме зробити усім присутнім. У колі друзів можна побути й неформальним, додав він. У білій сорочці та блакитній краватці Обама вшанував народне повстання у Німецькій Демократичній Республіці рівно 60 років тому. Це, за словами президента США, були герої 17 червня 1953-го: "Коли впала стіна, їхні мрії нарешті справдилися".

Оголошення нових кроків до ядерного роззброєння


У Німеччині чекали цієї промови із нетерпінням. Вона збіглася у часі з 50-річчям історичного звернення президента США Джона Кеннеді у Берліні, де той сказав вікопомну фразу німецькою: "Я – берлінець!" Тому німці гадали, якоякий же сигнал буде надіслано цього разу. Це був перший офіційний приїзд Обами до німецької столиці у якості президента, він відкладав цей візит найдовше з усіх президентів США.

Проте, усупереч очікуванням, спостерігачі не почули від Обами нічого, що вартувало б підручників історії. Обама наголосив, що через двадцять років після падіння Берлінської стіни у західних демократіях іноді поширюється почуття самовдоволення. "Люди часто приходять на такі місця, як це, щоб віддавати шану історії, а не щоб писати історію",- сказав Обама.

Висловившись щодо необхідності більшої толерантності, справедливості та рівності шансів у всіх сферах суспільства та по обидва боки Атлантики, президент перейшов до, ймовірно, своєї ключової тези. Обама оголосив про намір скорочення американського ядерного арсеналу. За його словами, вже невдовзі може бути скорочено до третини ядерних боєголовок США. Водночас, незабаром мають розпочатись переговори із Росією про аналогічні кроки. "Можливо, світ і не живе у страху глобального знищення, але поки є ядерні озброєння, ніхто не може почуватись по-справжньому в безпеці",- наголосив Обама.

Навіть за такого сильного скорочення ще можна гарантувати безпеку Америки та союзників, вважає президент. "Як президент я нині посилив наші зусилля із запобігання розповсюдженню ядерної зброї та зі скорочення чисельності американських ядерних озброєнь та зі зміни їхньої ролі",- підкреслив Обама. На 2016-й рік – незадовго до завершення свого президентського терміну – він оголосив "атомний саміт".

Виправдовування шпигунської програми

На час промови біля Бранденбурзьких воріт американський лідер вже провів обід тет-а-тет із федеральним канцлером. Крім того, відбулась спільна прес-конференція. Поряд із теплими словами на адресу гостя, Меркель висловила обережну критику щодо концепції безпеки, розробленої силовими структурами Сполучених Штатів. Вона, вочевидь, мала на увазі скандал довкола держпрограми Prism. При всій необхідності спостереження, наголосила вона, "мусить бути забезпечений баланс та співмірність".

У цьому Обама був із нею згоден. Але із власної ініціативи він не став тпіднімати тему скандалу із інтернет-спостереженням. Лише після журналістського запитання  він виступив на захист дій американських спецслужб. Шпигунською акцією силовики відвернули понад 50 "загроз", у тому числі в Німеччині, розповів Обама. Завдяки цій програмі рятувались людські життя, додав він. Утім, можливо знайти баланс між прагненням до безпеки та свободою, підкреслив гість із Вашингтона.

Слова біля Бранденбурзьких воріт були кульмінаційним моментом 25-годинного державного візиту президента США. Він почався вранці з урочистого прийому у федерального президента Йоахима Ґаука у його резиденції палац Бельвю. Після переговорів із Меркель за обідом увечері в графіку була передбачена ще й вечеря із канцлеркою та почесними гостями у замку Шарлоттенбург.