Шпигунський скандал

"Свідчення Сноудена перед Бундестагом стали би катастрофою для американсько-німецьких взаємин", - саме так вважає Стівен Сабо з Фонду Маршалла у Вашингтоні, який опікується розвитком американо-європейського діалогу. Здається, його думку поділяє і адміністрація американського президента. За оцінками Сабо, відносини двох країн зараз пішли по "глибокій спіралі" донизу. Якщо Сноуден таки свідчитиме перед Бундестагом у справі скандалу про шпигунство американських спецлсужб, це лише загострить ситуацію, застерігає експерт.

Зустріч депутата від Зелених Ганса-Кристіана Штребеле зі Сноуденом, м'яко кажучи, не пройшла в американських медіа непоміченою. Про неї повідомили і громадське радіо NPR, і провідний новинний канал CNN, й інші основні ЗМІ країни. Але якщо Сноудена у Німеччині вважають інформованою людиною, якій є що повідати світу про діяльність Агентства національної безпеки США (NSA), то для багатьох американців, як і для адміністрації Обами, він - зрадник.

При цьому міністр внутрішніх справ ФРН Ганс-Петер Фридріх навіть позитивно відгукнувся на пропозицію, викладену у відкритому листі Сноудена, приїхати і свідчити перед Бундестагом. Багатьох у США цей поворот подій шокував, але все ж більшість вважають прибуття Сноудена на німецьку землю нереалістичним.

"Ляпас американцям"

У розмові з Deutsche Welle речниця Національної ради безпеки США Кейтлин Гейден не стала коментувати заяви німецьких високопосадовців, однак підтвердила бажання і наміри судити Сноудена у США. Вона також не відповіла на запитання, чи наполягатиме Вашингтон на екстрадиції колишнього співробітника спецслужби, якщо той таки наважиться перетнути німецький кордон. "Це стало би ляпасом американцям, безсумнівно. Так як і у випадку з Москвою, яка надала Сноудену притулок. Це означало б втрату довіри", - сказав директор Американського інституту сучасних досліджень Німеччини при університеті Джонса Гопкінса у Вашингтоні Джексон Джейнс.

На думку Джейнса, зростаючий інтерес німецького уряду та парламенту до свідчень Сноудена можна розглядати як своєрідний вотум недовіри адміністрації Барака Обами.

Між тим, колишній посол США у Німеччині Філ Мерфі обережніший у своїх оцінках. Німеччина, каже він, звичайно має право не лише бути стурбованою шпигунством, але й розслідувати пов'язані з цим епізоди. Та на його думку, першою "зупинкою" Сноудена має стати не Німеччина, а Штати. Дипломат сумнівається у тому, що виступ перед Бундестагом став би кроком вперед у напрямку виходу з кризи.

У Вашингтоні, тим часом, все ж намагаються згладити "гострі кути". Так, державний секретар Джон Керрі визнав, що США подекуди зайшли надто далеко у тому, що стосується методів роботи спецслужб у світі. Оглядачі, втім, закликають не перебільшувати значення цих заяв для майбутньої діяльності американських спецслужб.

Різниця в підходах

Обидва аналітики - Джейнс і Сабо погоджуються з тим, що відносини між Німеччиною та США після шпигунського скандалу та викриття прослуховування телефону канцлерки Меркель дуже прохолодні. "Відносини зараз навіть гірші, ніж під час війни в Іраку", - переконаний Сабо і додає, що дві країни живуть за дещо різними системами цінностей, по-різному сприймаючи питання довіри та економічної конкуренції.

Тим не менше Сабо схвально оцінює останню зустріч у Вашингтоні між американськими "силовиками" та їхніми німецькими колегами. "Нам необхідно надати німецькій стороні такі ж гарантії непрослуховування, які ми надали і британцям. Таким чином, американський уряд має надати німцям відчуття особливості нашого партнерства", - додає він.

Самозахист і довіра

Для того, щоби зменшити резонанс потенційних шпигунських скандалів у майбутньому, Джексон Джейнс радить американській стороні вести активну роз´яснювальну роботу. Це, до речі, треба було зробити давно, каже він.

З іншої сторони, на думку експерта, німцям теж не варто безоглядно покладатися на свідчення Сноудена та обурюватися масовим шпигунством американської спецслужби. Замість цього він радить Берліну зміцнювати власні механізми захисту від шпигунства, і не лише американського.