Поспішати з вибором магістерської програми не варто

Міністерство освіти і науки затвердило нову концепцію підготовки магістрів. Адже нинішня існуюча система не відповідає світовій практиці. Магістратура за рік - це щось екзотичне, чого немає у більшості освітніх національних законодавств і практиці. Це аргументи міністерських чиновників, які планують розділити освітні магістерські програми на дослідницькі - які орієнтовані на підготовку майбутнього науковця; професійні - які розвиватимуть професійну і управлінську компетенції людини та кар'єрні - направлені на вдосконалення отриманих знань, практичного досвіду і підготовку людини до можливої діяльності за межами того професійного поля, в якому вона отримала свою першу магістерську підготовку.

"Реформа назріла давно"

Директор Докторської школи Києво-Могилянської академії Михайло Винницький вітає новації і каже, що реформа назріла давно. «На практиці у дуже багатьох університетах магістерка –це перейменований п’ятий рік навчання. Цей п’ятий рік як він існує зараз – це не відповідає світовій практиці магістерських програми і тому, що передбачено болонським процесом. Магістерська програма – це повноцінний цикл, який починається зі спеціальних курсів, може завершуватися написанням дослідницької роботи, якщо це дослідження або практикою, якщо це професійна магістерська програма. Але на сьогодні існує певна неспівзвучність. Оскільки за міністерським наказом вводиться повноцінний магістерський цикл, який людина може обирати йти туди чи ні, а за існуючим законом про вищу освіту закінчена вища освіта тільки після магістеріуму і виходить це є обов’язок отримати диплом магістра», - критикує професор.

Треба міняти закон про освіту

Михайло Винницький наголошує, що зміни основ підготовки магістрів в Україні є логічними. Втім, до того як їх впроваджувати необхідно передусім змінити застарілий закон про освіту, аби не було таких недоречностей. Однак у студента у будь-якому разі є можливість обирати магістерську програму. Аби не схибити з вибором, Винницький радить після закінчення бакалаврату студенту зробити паузу і визначитися з пріоритетами, набратися життєвого досвіду і лиш тоді здобувати диплом магістра.Так, за його словами, роблять чимало студентів на Заході.

Пауза у навчанні дозволяє зрозуміти, в якому напрямку варто продовжувати навчання. «В цій філософії, яка взята з європейської системи і зараз еволюційно починає втілюватися в Україні, навчання не обов’язково закінчується в 22 роки. В 22 людина закінчує бакалаврат, йде працює набирається досвіду, стане зрілішою і повертається в університет. І навчальний заклад тоді стає більш інтегрованим у суспільне життя, а не просто кузнею кадрів як зараз», - каже директор Докторської школи.

Що після магістратури: бізнес чи наука?

Також Михайло Винницький впевнений, що обираючи собі магістерську програму варто збагнути ціль цього навчання і чітко уявити кінцеву мету, чим ти будеш займатися далі у житті. Цю думку поділяє і Костянтин Якуненко. Він у Києво-Могилянській академії навчався на бакалавраті, отримав диплом магістра, а нині є аспірантом і паралельно працює у міжнародній консалтинговій фірмі. «Найсуттєвішим питанням, на яке мені слід було відповісти, обираючи майбутнє – чим далі займатися після магістерської програми: займатися наукою, чи бізнесом. І саме відповідь на це питання визначає те, на яку програму слід подаватися і на що звертати увагу при виборі цих дисциплін», - зауважує Винницький.

Питання вибору і чітких пріоритетів актуальне не тільки для студентів, які хочуть навчатися на магістра в Україні, а й для тих, хто планує отримати диплом магістра закордоном, наголошують і викладачі, і самі студенти.

Автор: Лілія Гришко

Редактор: Євген Тейзе