Волкер та Сурков: чого чекати від переговорів у Белграді

У середу, 4 жовтня, спеціальний представник Державного департаменту Сполучених Штатів щодо України Курт Волкер повідомив, що вже за декілька днів зустрінеться у Белграді з "російським колегою", аби прискорити реалізацію мінських угод і відновити територіальну цілісність України. І хоча ім'я російського колеги у цьому повідомленні американського дипломата в Twitter не розкривалася, більшість спостерігачів одразу зрозуміли - йдеться про помічника президента Росії Владислава Суркова, якого Волкер у одному із своїх інтерв'ю назвав "архітектором подій на Донбасі". Про майбутню їхню зустріч ще наприкінці вересня говорив і колишній посол США в Росії Джон Теффт. За його словами, темою переговорів буде питання миротворчої місії на сході України.

Пізніше цю інформацію підтвердили і з російського боку. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, утім, зазначив: переговори не націлені на жодний результат. "Це процес синхронізації позицій, звіряння годинників, обміну інформації", - заявив він журналістам. DW вирішила запитати в українських експертів, із якими позиціями сторони підійшли до переговорів та що вони можуть принести для України.

Закони розбрату

Майбутні переговори мали вплив і на події всередині України, де Верховна Рада розглядала запропоновані президентом законопроекти щодо окупованої частини Донбасу, один із яких подовжував особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей на рік. Порошенко наполягав на їхньому ухваленні до кінця тижня, а після успішного голосування заявив, що це посилить позиції України на міжнародних переговорах. Ухвалення цих документів привітали й західні партнери Києва, зокрема німецький посол Ернст Райхель, але передусім - Курт Волкер. "Продовження особливого статусу показує, що Україна робить жорсткі кроки до миру. Сподіваюся, тепер Росія діятиме з метою встановити мир - час припинити конфлікт", - написав він у Twitter.

Інтерес західних дипломатів до цих документів був настільки великим, що після провалу спроби ухвалити їх у четвер Порошенку довелося спілкуватися із послами США, Німеччини та Франції. Про це українським журналістам заявив секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олександр Турчинов, додавши, що дипломати були "шоковані" зривом голосування у четвер. Також напередодні розгляду документів у парламенті посольство Сполучених Штатів розмістило повідомлення, в якому висловлювало свою підтримку ініціативам президента, а віце-спікер парламенту Оксана Сироїд ще другого жовтня заявила - їй дзвонили з оточення німецької канцлерки Анґели Меркель із проханням проголосувати за "продовження дії закону про особливий статус для окупованих частин Донеччини та Луганщини".

Голова громадської організації "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко пояснює таку зацікавленість західних партнерів тим, що це підсилює їхні позиції у переговорах із Москвою щодо України. "Зрозуміло, що у Волкера після успішного голосування у Раді будуть усі аргументи, аби переконати свого співрозмовника у тому, що США повністю контролюють ситуацію", - каже експерт.

За ухваленням законопроектів стежили і в Москві - із реакцією на них пізніше виступив Дмитро Пєсков. Якщо документ щодо реінтеграції Донбасу він назвав "неприйнятним", то продовження особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу у Кремлі сприйняли більш позитивно. "Ось це вже важливий законопроект. Бо закінчення строку дії попереднього закону про особливий статус, звичайно, викликало у всіх заклопотаність", - сказав Пєсков.

Марність прогнозів

Та, попри виконання Україною "домашнього завдання", очікувати на конкретні рішення від майбутньої зустрічі Пєскова та Волкера експерти не поспішають. За словами Яременка, багато залежатиме від тієї мети, яку у кінцевому підсумку перед собою ставитиме Волкер і яка може відрізнятися від завдань України. "Цілком можливо, що після вирішення власних завдань США просто втратять інтерес до українського питання, як це вже неодноразово бувало в американській дипломатії", - попереджає експерт.

Ефективність американського залучення ставить під питання і аналітик Інституту світової політики Микола Бєлєсков. За його словами, попри медійну активність Волкера, адміністрація Дональда Трампа до першого жовтня так і не підготувала низку указів, які б деталізували виконання нових антиросійських санкцій, ухвалених Конгресом. Бєлєсков визнає: ухвалення президентських законопроектів дасть Волкеру аргумент на підкріплення тези про вірність України мінському процесу, але забезпечити прогрес найближчим часом навряд чи зможе.

Утім, можливостей вплинути на процес в України також небагато, вважає виконавчий директор Центру суспільних відносин Євген Магда. Він визнає високий ризик того, що Київ може перетворитися із суб'єкта у об'єкт перемовин, втім додає: "Це нагадує довгу шахову гру, до закінчення якої ще досить далеко. І поки що в інтересах України показувати, що вона конструктивно налаштована".