1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вугільна галузь у Німеччині може сподіватися на ренесанс

9 травня 2011 р.

Атомна енергетика мала стати в Німеччині «містком» до остаточного переходу на використання відновлювальних джерел енергії. Після ядерної катастрофи на японській АЕС цю роль тепер може взяти на себе вугілля.

https://p.dw.com/p/11CMw
Фото: dapd

У Німеччині понад 23 відсотки потреб в електроенергії нині покривається за рахунок струму, виробленого на атомних електростанціях. Тепер у країні ведеться жвава дискусія про варіанти, як компенсувати такі обсяги. Адже після атомної катастрофи в Японії планується пришвидшити вихід з атомної енергетики.

«На мою думку, від вугілля відмовлятися не можна, - переконаний керівник Спілки німецької вуглевидобувної галузі Франц-Йозеф Водоп'я. – Ми не можемо в короткі строки відмовитися від виробництва електроенергії традиційними методами. Це стосується як виробництва струму, так і стабілізації електромереж».

Вугілля дорожчає

Проблема полягає, однак, у тому, що свого часу німецький парламент - Бундестаг - ухвалив рішення про скасування виплати дотацій для німецьких шахт. Оскільки німецьке вугілля занадто дороге в порівнянні з імпортним, держава підтримувала шахти, аби зробити їхню продукцію конкурентоздатною на внутрішньому ринку. Такі дотації мали виплачуватися ще до 2018 року.

Однак тепер лунають серйозні міркування, чи не варто зберегти в Німеччині все ж таки хоча б одну шахту й після цього терміну. Тим більше, що ціни на вугілля в світі помітно зросли. «Були часи, коли одна тонна імпортного вугілля в портах в Амстердамі, Роттердамі або Антверпені коштувала лише 40 євро. Тоді дешевим було і транспортування вугілля. Тепер часи змінилися, й за тонну доводиться платити понад сто євро», - каже Водоп'я.

Інтерес приватних інвесторів

До того ж, як стверджує керівник Спілки німецької вугледобувної галузі, у Німеччині є поклади таких сортів вугілля, які користуються підвищеним попитом у світі й навіть уже нині можуть бути цілком конкурентоздатними. Поблизу вестфальського міста Гамм розташовано, наприклад, величезні родовища коксівного вугілля. Приватні інвестори демонструють до них підвищений інтерес.

«Тепер потенційні інвестори мали б взяти справу в свої руки, - продовжив Водоп'я. - Передусім це, мабуть, металургійні підприємства. Коксівне вугілля – це енергоносій, який не всюди знайдеш у великих обсягах і потрібної якості».

Отже, німецька вуглевидобувна галузь може сподіватися на друге життя? На думку експертів, вугілля цілком здатне відіграти також роль «містка» при переході до відновлювальних джерел енергії - роль, яку до Фукусіми хотіли віддати атомним електростанціями. «Але, звичайно, вугільні електростанції в такому разі повинні бути оснащені найсучаснішою технікою. Адже після 2013 року буде ускладнено торгівлю емісійними сертифікатами», - попереджає Водоп'я. До речі, технології, які допомагають досягти підвищеної ефективності вугільних електростанцій, уже існують.

Попит на вугілля зростає

На думку Водоп'ї, закривати шахти в Німеччині було б не розумно й з точки зору підвищення попиту на цей енергоносій у світі. «Якщо в Китаї та Індії й надалі зберігатиметься такий стрімкий економічний розвиток, то внаслідок підвищеного попиту на вугілля ми можемо опинитися в конфліктній ситуації», - каже Водоп'я.

На збереженні в Німеччині діючої вугільної шахти наполягають і німецькі виробники устаткування для копалень. Хоча 90 відсотків прибутку таких компаній і припадає на експорт, аби зберігати конкурентоздатність їм потрібна поблизу можливість для тестування винаходів. Така експериментальна шахта могла б частково фінансуватися навіть за рахунок грошей, що передбачені для розвитку науки. Дискусія навколо пришвидшеної відмови від використання атомної енергії демонструє, що вугілля має не такі вже й погані шанси.

Автор: Клаус Дойзе / Володимир Медяний
Редактор: Христина Ніколайчук