Від малого до великого: курс дронів для "чайників"

Оборонні компанії світу лише починають активно вивчати, як можна використовувати безпілотні літальні апарати - БПЛА, або ж дрони. Уряди про це знають - і з не меншою зацікавленістю прагнуть з'ясувати, на що здатні ці невеличкі літуни. Наприклад, на початку червня Єврокомісія запропонувала виділити 1,5 мільярда євро зброярам на розробку нових військових технологій. Мова тоді йшлася і про створення європейського безпілотника.

Різноманіття дронів у сучасному світі вражає - від крихітного Black Hornet Nano до гіганта Global Hawk з розмахом крил у 40 метрів. Моделей так багато, що жодна компанія чи країна не може домінувати на цьому ринку. Пронуємо познайомитися з основними типами дронів та їхніми особливостями.

Мікродрони, нанодрони

Шпигунські пристрої розміром з комах раніше були лише елементом популярних фільмів про спецагентів, але вже кілька років вони є реальністю. Найяскравіший приклад - "чорний шершень" Black Hornet розміром усього 10 на 2,5 сантиметра.

Британські солдати використовують його з 2013 року в Афганістані, щоб зазирати за стіни та повороти, де може бути засідка противника. Сам "шершень" носять у невеликій коробці на розвантажувальному жилеті. Солдат може легко керувати ним через зручний пульт, на який також транслюється зображення з трьох камер безпілотника.

Міні-апарат розробляє норвезька Prox Dynamics. Він уміє триматися в повітрі до 25 хвилин на одному заряді, а дистанція бездротового зв'язку сягає півтора кілометра. У 2014 році інженери фірми "навчили" нанодрон бачити в темряві, а також в інфрачервоному спектрі.

Малі тактичні дрони

Для задач складніше вже не використаєш дрон, який поміститься до кишені солдата. Утім, БПЛА можуть бути достатньо компактними, та все ж довго перебувати у повітрі. Один із екземплярів такого типу - FULMAR, легкий розвідувальний дрон. Залежно від устаткування, він може перебувати в повітрі до 12 годин та може передавати відео на станцію оператора на відстані до 90 кілометрів.

Лінійка безпілотників FULMAR створена французькою аерокосмічною корпорацією Thales. Мета цих моделей переважно вписується у те, що на військовому жаргоні зветься ISTAR - за англійською абревіатурою понять "розвідка, спостереження, виявлення цілі та рекогносцирування".

Ще один зразок дронів такого типу - Aladin, продукт німецької компанії EMT. Утім, радіус його дії лише 15 кілометрів. Армія США віддає перевагу малим тактичним дронам Raven, "ворон". Їх випускає американська компанія AeroVironment.

Повітряні "робочі конячки"

Переважна більшість дронів на службі збройних сил - середні за розміром і дальністю польоту апарати, які використовують для задач ISTAR. "Робочі конячки" - так називає їх експертка з дронів Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Ульріке Естер Франке (Ulrike Esther Franke). Англійською їх, як правило, називають за абревіатурами MALE чи HALE на позначення середньої (М) чи великої (H) висоти, на якій такі апарати здатні пропрацювати достатньо довго.

Один із головних представників "робочих конячок" - створений ізраїльським авіаконцерном Israel Aerospace Industries (IAI) дрон Heron. Зокрема, такі моделі планує взяти в лізинг Бундесвер. Безпілотник з масою більше тонни та розмахом крил понад 16 метрів може безперервно літати до 52 годин на висоті 10 кілометрів. Приблизно на такій висоті курсують і пасажирські авіалайнери. Серед покупців Heron - США, Канада, Марокко, Туреччина, Індія та Австралія.

Збройні сили ФРН використовують також і пристрій під назвою LUNA - дітище німецьких розробників з EMT Penzberg. Ці розвідувальні БПЛА вже налітали тисячі годин в Афганістані та Косові. Вони суттєво дешевші за Heron, але і їхній радіус дії лише близько 100 кілометрів.

Великі розвідувальні та ударні дрони

Напевне, завдяки ЗМІ та Голлівуду найбільш відомими є саме великі оснащені озброєнням безпілотники, які використовують США. Як правило, управляють ними з території Сполучених Штатів через супутниковий зв'язкок. Приміром, "хижак" Predator та його новіший і більший брат "жнець" Reaper - розробки американської компанії General Atomics із цінником у майже 17 мільйонів доларів США за одиницю. Пентагон часто використовує їх для позасудової ліквідації небезпечних для Сполучених Штатів осіб на території країн, з якими офіційно Вашингтон не воює.

На Reaper можуть встановлювати різні ракети класу "повітря-земля", а також бомби з лазерним наведенням. "Жнеці" мають дальність польоту більше півтори тисячі кілометрів, можуть триматися у повітрі близько 25 годин. Крім США, чимало членів НАТО також використовують Reaper, зокрема Великобританія, Франція, Іспанія та Нідерланди. Підозріло схожого на "жнеця" китайського конкурента, СH-4, закупили Єгипет та Ірак.

Серед найдорожчих і найбільших безпілотників - розробка американських зброярів Northrop Grumman, БПЛА Global Hawk. Ціна за одиницю сягнула 131 мільйона доларів, і це без урахування наземної інфраструктури. Масивний дрон літає вище за пасажирські літаки, на висоті аж до 18 кілометрів. Його, як правило, використовують в небі над зонами конфлікту. Утім, його призначення не обов'язково безпосередньо військове - Global Hawk уміє виконувати і шпигунські функції, як-от прослуховувати мобільні дзвінки.

Northrop Grumman дотепер не мали конкурентів, які б виробляли настільки великі безпілотники. Але на ринку вони можуть скоро з'явитися - зокрема, завдяки зусиллям китайської аерокосмічної корпорації CASC, відомої своїми дронами серії CH.