"Згода на незгоду": нова формула для України та Польщі

Засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі у Кракові у п'ятницю, 17 листопада, було ініційоване Києвом через чергове загострення українсько-польських відносин. Цього разу скандал виник через і досі офіційно не підтверджену, але й не спростовану заборону на в'їзд до Польщі, серед інших, і глави Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Володимиру В'ятровичу, про яку повідомили польські ЗМІ.

Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський повідомив про старт процедури запровадження заборони на в'їзд до країни українцям із "вкрай антипольською позицією". За його словами, ідеться у тому числі про посадовців, причетних до заборони на проведення ексгумацій та відновлення польських місць пам'яті на території України. При цьому урядовець відмовився уточнювати, скільком і яким саме особам заборонять в'їзд до країни, додавши, що цей список "занадто короткий". На тлі скандалу представники громадянського суспільства України та Польщі оприлюднили заяву, в якій закликають дослухатися до розроблених ними рекомендацій для налагодження відносин між країнами.

"Стратегічний регрес" на тлі поточних скандалів

У документі 19 експертів з України та Польщі, які входять до Групи українсько-польського діалогу, створеної за ініціативи міжнародного фонду "Відродження" та Фундації імені Стефана Баторія, констатують "брак довгострокових пріоритетів" та відчуття "стратегічного регресу" у відносинах двох країн.

Однак різне трактування історії - далеко не єдина причина. "В останні роки втратила свою силу неписана угода, яка визначила Польщі роль адвоката європейських прагнень Києва", - зазначається в документі. За словами заступника виконавчого директора фонду "Відродження" та одного з авторів записки Тараса Качки, відносини між країнами не погіршилися, а стали інакшими. Серед причин - "нові питання порядку денного, нові емоції в оцінці історичних питань, нові світові обставини".

Експерт додає, що пошук виходу із ситуації "потребує взаємної поваги, обопільного бажання знайти рішення і спільної роботи". "Важливим для мене є заклик до польського уряду та суспільства - поводитися з українцями по-партнерськи, рівноправно, не з позиції "старшого брата", - зазначає інший автор документу, польський політолог та керівник проекту "Закордонна політика" центру WiseEuropa Адам Бальцер.

Принцип "згоди на незгоду"

Експерти закликають не фокусуватися на різних позиціях у трактуванні історії, а здійснювати конструктивний діалог. "У нашій заяві ми зійшлися на тому, що маємо право на незгоду. Ми можемо не погоджуватися із польською стороною, але це нам не заважає шукати шляхів пошуку різних рівнів двосторонніх відносин і вірити в те, що ми і в цьому невирішеному історичному питанні дійдемо порозуміння", - зазначає очільниця Центру польських і європейських студій Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олена Бетлій.

Не можна вимагати зміни позиції іншої сторони, не змінюючи власного підходу, додає польський експерт Адам Бальцер. "Ми повинні здійснювати історичний діалог, але не можна при цьому стверджувати, що ми маємо монополію на правду, ми праві, а інша сторона має прийняти нашу точку зору", - говорить експерт.

"Співпраця не обмежується історичним діалогом"

Експерти наполягають на важливості відносин між суспільствами, а не лише між урядами. "Левова частка важливих питань порядку денного - це питання позиції суспільства, від якої відштовхуються політики і якою вони ж деколи намагаються маніпулювати, - зазначає Тарас Качка. - Тому громадянському суспільству, у найширшому значенні цього слова, потрібно більше розмовляти зі своїми колегами". На думку Олени Бетлій, громадянське суспільство має залишатися поза політикою. "Основне - налагоджувати контакти між людьми. І пам'ятати, що політика змінюється, але відносини між країнами базуються на людських стосунках", - вважає експертка.

За її словами, критичні заяви політиків сприяють радикалізації суспільства - при чому не стільки українського, як польського. "Це великий виклик, - говорить Адам Бальцер. - На жаль, у Польщі ставлення до українців є значно гіршим, ніж ставлення українців до поляків, про що свідчать дослідження громадської думки. Третина поляків має позитивне ставлення до українців, третина - байдуже і ще третина - негативне. Кількість людей з таким підходом може збільшитися через негативний вплив уряду й телебачення - особливо державного".

Олена Бетлій зазначає, що у відносинах із Польщею Україні не слід іти шляхом симетричних відповідей. Вона нагадує, що саме Київ першим заборонив в'їзд мера Перемишля до країни. "Основне, ми маємо не допускати жодних антипольських провокацій на території України - це перше. По-друге, з'ясувати покроково питання пам'ятників і могил. Наполягати на продовженні всіх контактів між істориками. Уникати радикальних заяв і просто переходити до зміцнення відносин із Польщею в усіх інших сферах", - зазначає вона.

Польщі ж не треба забувати, що Україна була і залишається стратегічно важливою для неї, додає польський політолог Бальцер. "Історія важлива, але вона не повинна затуляти дуже важливих актуальних питань - економічної, суспільної, військової та політичної співпраці, а також геополітичного значення України".