Проти викривлення історії

Тема історичної відповідальності Німеччини перед Україною останнім часом активно обговорюється в Берліні та Києві. У травні в Бундестазі з ініціативи фракції партії "Зелених" відбулися дебати навколо проекту відповідної резолюції. У цьому документі йдеться головним чином про злочини, скоєні нацистами під час Другої світової війни на території тоді ще радянської України, про систематичне винищення українських євреїв, про масові розстріли, про Бабин Яр, але також і про українських колабораціоністів, про Степана Бандеру.

Співавтором документу виступила депутатка Бундестагу від Зелених Марілуїзе Бек (Marieluise Beck). Вона була й ініціатором міжнародних конференцій, в центрі уваги яких теж перебувала тема історичної відповідальності Німеччини перед Україною.  Перший форум відбувся в червні в Берліні. Кілька днів тому міжнародні експерти обговорювали це питання в Києві.  Дискусійний форум "Німеччина та Україна у Європі: відповідальність за минуле - обов’язки на майбутнє"  відбувся в стінах Верховної Ради.

Перекручування історії - знущання над жертвами війни

Як наголосила Марілуїзе Бек, нинішня кремлівська пропаганда цілеспрямовано культивує в сучасній Німеччині думку, що загарбницька війна гітлерівських нацистів велася лише проти Росії і лише вона постраждала від цієї війни. "Але ж війна велася й на інших територіях, особливо на території Білорусії та України. І доки у німецького населення цієї ясності не буде, російська пропаганда поширюватиметься далі", - каже Бек.

Потужне нав’язування зміненого історичного дискурсу про "російськоцентричність" Другої світової війни особливо стало відчутне після 2004-го року, зауважив, виступаючи на форумі в Києві, Вільфрід Їльґе з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP). "Це перекручування історії. Це знущання над усіма жертвами війни. Така поведінка Росії вилилася в анексію Криму та агресію на Донбасі", - наголошує Їльґе.

Його підтримав і німецький політик Ральф Фюкс, один з провідних представників партії "Союз 90/Зелені". Він констатував, що історичні міфи минулого серйозно впливають на картину сучасності. "У таких міфах українців зображають  як злочинців, а Росію представляють як націю жертв. І це впливає на інтерпретацію сучасних подій в Україні", - каже Фюкс. За його словами, звичайно потрібно говорити й про колаборацію, яка була і в Росії, і в Україні, і в інших країнах, але це не було домінуючим питанням в історії. 

Фюкс переконаний, що через історичну відповідальність перед Україною в Німеччині потрібно наново реконструювати цей історичний дискурс і більше розповідати про українських партизанів, про численні криваві жертви з українського боку в цій війні.

Культурна дипломатія та співпраця між істориками

Член комітету Верховної Ради в закордонних справах Володимир Ар'єв вважає, що Україна має більше уваги приділяти культурній дипломатії. "Ми повинні інформувати про правдиві дані щодо Другої світової війни. Важливо зробити переклад українських авторів, на кшталт Хвильового, іноземними мовами . Щоб міністерство закордонних справ підтримувало видання цих книг у німецькомовних, франкомовних країнах", - вимагає Ар'єв. Однак, як саме зацікавити німецьке суспільство українською історією та сучасними проблемами України, політик не уточнив.

Українська дипломат Наталія Зарудна, яка була послом України в Німеччині у 2008-2011роках, вважає, що потрібно надати німецьким історикам більший доступ до українських історичних архівів. А доктор історичних наук, викладач Києво-Могилянської академії  Михайло Кірсенко закликав українських та німецьких істориків тісніше співпрацювати й показувати спільні історичні надбання України та Німеччини.

"До середини 20-го століття німці становили четверту етнічну групу України за кількістю. Вони значний внесок зробили в українську культур та економіку. Відповідальність це не тільки провина. Відповідальність може бути позитивною. На цьому варто концентруватися", - каже Кірсенко. І прикладів тут достатньо. Зокрема, за його словами, німецькі лікарі та фармацевти були серед тих, хто стояв у джерел сучасної української медицини, німецькі архітектори й інженери долучились до розбудови центру Києва, німецький науковець Фрідріх Фальц-Фейн заснував заповідник Асканію-Нова.

Українські історики здивовані тим, що лише зараз у Німеччині почали усвідомлювати необхідність переосмислення історичної відповідальності перед Україною. "Дискусія щодо історичної відповідальності перед Україною вже давно назріла в наших інтелектуальних середовищах", - зауважив український історик Юрій Шаповал. Він запропонував скористатись Українсько-німецькою комісією істориків як платформою для обговорення теми історичної відповідальності Німеччини перед Україною і вироблення спільного плану дій щодо протидії "російські історичній пропаганді".