"Газпром" проти "Нафтогазу":

У багаторічній газовій суперечці між Росією і Україною Стокгольмський арбітраж, принаймні частково, став на бік "Нафтогазу", задовольнивши вимоги компанії про перегляд невигідних для неї умов контракту з російською газовою монополією "Газпромом". Трибунал при Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма в середу, 31 травня, ухвалив рішення за трьома принципово важливими пунктами, прописаними в газовій угоді на період з 2009 по 2019 рік.

Зокрема, арбітраж повністю відхилив вимогу "Газпрому" про застосування принципу "бери або плати", згідно з яким "Нафтогаз" повинен оплачувати обумовлений в контракті щорічний обсяг поставок незалежно від того, скільки газу компанія насправді закуповує. Крім того, суд задовольнив претензії "Нафтогазу" про перегляд контрактної ціни на поставки "блакитного палива" з урахуванням ринкових умов і скасував прописану в контракті заборону на реекспорт Україною газу в треті країни, йдеться в прес-релізі української енергокомпанії.

Чому "Газпром" і "Нафтогаз" позивалися в суді

Судова суперечка між "Газпромом" і "Нафтогазом" тягнеться з червня 2014 року. Тоді компанії в один день подали зустрічні позови до Стокгольмського арбітражу. Предметом суперечки стали умови контракту, який Україна і Росія уклали в 2009 році в присутності тодішніх прем'єрів Юлії Тимошенко і Володимира Путіна. За умовами угоди, "Нафтогаз" повинен закуповувати не менше 52 мільярдів кубометрів газу на рік. Однак фактичні обсяги "блакитного палива", які щорічно брала Україна, виявилися набагато нижчими. В результаті "Газпром" подав позов до "Нафтогазу" з вимогою виплатити заборгованість за недобір газу за схемою "бери або плати" і відсотки за затримки в оплаті. Загальна сума претензій "Газпрому" до "Нафтогазу" відповідно до опублікованого 30 травня прес-релізу української компанії становить 47,1 мільярда доларів США. 

У відповідь українська компанія зажадала від "Газпрому" заднім числом переглянути вартість газу і відшкодувати переплату в розмірі 18 мільрдів доларів плюс відсотки за паливо, яке компанія закуповувала з 20 травня 2011-го по жовтень 2015-го року. За укладеним у 2009 році контрактом, ціна на газ була прив'язана до вартості нафти. До падіння цін на енергоносії вона значно перевищувала вартість "блакитного палива" на європейському ринку. Саме цю різницю між ціною, яку платив "Нафтогаз", і ціною для покупців в Європі, і вимагала відшкодувати українська компанія. "Нафтогаз" також вимагав скасувати заборону на реекспорт надлишків газу в треті країни, який був прописаний в контракті з "Газпромом".

"Запрограмована" поразка російського монополіста

Після отримання рішення суду голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв опублікував на своїй сторінці в Facebook посилання на пісню гурту Queen "We are the champions" з коментарем: "Ми це зробили". Український президент Петро Порошенко назвав скасування принципу "бери або плати" "важливим кроком на шляху до енергетичної безпеки". "Москва вперше втрачає можливість використовувати газ як зброю політичного тиску і шантажу", - ідеться на його офіційній сторінці у соцмережі Facebook. Він також додав, що "протиріччя між "Нафтогазом" і "Газпромом" вперше регулюються у цивілізований юридичний спосіб".

З такою оцінкою погоджується і директор енергетичних програм київського Центру Разумкова Володимир Омельченко. "Україні дуже вигідно, коли ціна залежить не від політичних аспектів, а від ринкових. Таким чином ламаються корупційні механізми, що існували між можновладцями в Україні та Росії. Зникає ще один важіль впливу Росії на Україну", - сказав він у коментарі DW.

Для України рішення Стокгольмського арбітражу - великий і приємний сюрприз, зазначив в інтерв'ю DW економіст, стратег із ринків, що розвиваються, компанії Bluebay Asset Management в Лондоні Тімоті Еш. "Мало хто очікував, що Україна виграє справу, - каже він. - "Газпром" подав позов і був досить впевненим у своїй позиції". На думку експерта, це послаблює переговорну позицію російської компанії. 

Для "Газпрому" це поразка, яка була самою ж компанією і "запрограмована", вважає партнер консалтингової фірми RusEnergy в Москві Михайло Крутіхін. В бесіді з DW він нагадав, що за останні чотири роки покупці російського газу в Європі в 70 відсотках випадків домагалися від "Газпрому" перегляду умов контракту, в тому числі й зниження вимог за принципом "бери або плати". Тобто російська компанія йшла на поступки і не доводила справи до судових розглядів. Однак у випадку з Україною "з політичних причин проявлялась повна негнучкість", зазначив експерт. "Те, що відбувалося у відносинах "Газпром" - "Нафтогаз" - це суто політична ситуація. "Газпром" виступав в ролі політичного інструмента Кремля, а не в ролі нормальної комерційної компанії, - додав експерт. - В результаті "Газпром" фактично сам закрив для себе цей ринок і втратив можливість отримати хоча б якісь кошти від реалізації газу в Україну".

Прецедент для європейських клієнтів "Газпрому"?

В "Газпромі" не поспішають коментувати ситуацію. Керівник монополії Олексій Міллер у четвер, 1 червня, нагадав, що рішення Стокгольмського арбітражу - проміжне і запропонував дочекатися остаточної постанови, яка має з'явитися до кінця червня. До цього часу суд повинен, зокрема, вирішити питання про можливі грошові компенсації сторін.

На думку Тімоті Еша, суд може зобов'язати російську компанію виплатити "Нафтогазу" суттєву компенсацію, максимальна сума якої за дваома позовами може сягнути 35 мільярдів доларів. Остаточний кінець судової тяганини між Києвом і Москвою очікують восени. "Я не можу собі уявити, щоб "Газпром" як міжнародна компанія її (компенсацію, - Ред.) не заплатив", - каже Еш. Аже вже нинішнє рішення суду, переконаний експерт, призведе до відновлення ринкової рівноваги для споживачів газу від "Газпрому".  

Скасування принципу "бери або плати" можна розцінювати як поразку "Газпрому", який наполягав, що це важлива частина будь-якого довгострокового контракту на поставку газу, йдеться в опублікованій в четвер аналітичній записці базованої в Москві інвестиційної компанії VTB Capital. Аналітики компанії також припустили, що рішення арбітражу може вплинути на аналогічні контракти "Газпрому" з іншими покупцями російського газу в Європі. "Газпрому доведеться визнати існуючу реальність - впевнений Крутіхін. - Україна вже півтора року не купує російський газ (перейшовши на реверсні поставки з Європи. - Ред.) і цілком без нього обходиться". Цей аспект особливо виокремлює і Володимир Омельченко. "Сьогодні простежується тенденція того, що довгострокові контракти втрачають вагу в торгівлі природним газом на користь "спотових", - констатує експерт і прогнозує, що це рішення суду також сприятиме "розлученню" з прив’язкою ціни газу до інших ринків енергоносіїв.