Інтерв'ю

Deutsche Welle: Пані Гармс, в Україні завершився термін припинення вогню, знову точаться бої. Як ви оцінюєте нинішню ситуацію? Чи справді цей конфлікт можна вирішити тільки військовими засобами?

Ребекка Гармс: На жаль, у багатьох містах рішення припинити воєнні дії не було підтримано. Наприклад, в Артемівську так звані сепаратисти поновили бойові дії ще до завершення терміну припинення вогню. Мене це дуже засмутило - як і всі інші, я пов'язувала великі сподівання з мирним планом президента України Петра Порошенка. Тепер він вирішив продовжити антитерористичну операцію. Я не можу оцінити, наскільки успішною вона буде, але я можу зрозуміти, що держава повинна захищати свою територію. Не думаю, що внутрішні проблеми України можна вирішити військовими методами. Але вкрай серйозною проблемою, на мою думку, є серйозна зацікавленість Росії в подальшій дестабілізації України.

Паралельно докладаються зусилля для пошуку дипломатичних шляхів подолання конфлікту. Яку роль тут повинен відігравати Європейський Союз?

Європейський Союз і надалі повинен наполягати на недоторканності засад світоустрою. І зробити це він може лише в тому разі, якщо діятиме одностайно, а також якщо буде готовий переглянути відносини з Росією. Економічні санкції потрібні, щоб досягти дипломатичного успіху в стабілізації України.

Складається враження, що ЄС намагався переконати Порошенка утриматись від поновлення військових дій, аби уникнути запровадження жорсткіших санкцій. Судячи з усього, серед країн Євросоюзу нема єдності стосовно рівня подальших санкцій. А як гадаєте ви? Коли треба запровадити справжні економічні санкції?

Вірогідно, деякі країни ЄС від самого початку сумнівались у необхідності зміни економічних відносин з Росією. За кілька днів перед останнім самітом ЄС Австрія підписала нову угоду з "Газпромом" про постачання газу. Відразу після саміту Франція прийняла 400 військовослужбовців російських ВМС, яких навчатимуть керувати стратегічними військовими кораблями типу "Містраль". Франція поставить їх Росії. Вже ці два приклади демонструють, що не всі країни насправді готові запровадити жорсткі санкції третього рівня.

Чи досягнуть мети жорсткі економічні санкції? Чи примусять вони Росію активніше використати свій вплив на сепаратистів й змінити свою політику?

Тут не можна робити якість стовідсоткові прогнози, але це не повинно стати причиною того, щоб відмовитись навіть від спроби. Врешті-решт, європейці вважають, що Росія навмисно дестабілізує Україну. Чи вплинули ті санкції, які були запроваджені досі, сказати складно. Але я помітила, що на московській біржі виникли серйозні проблеми, що з Росії вже виводять іноземний капітал. З іншого боку, в мене склалось враження, що скасування Радою Федерації дозволу на введення військ в Україну для захисту російськомовного населення позитивно вплинуло на ситуацію на біржі. Таким чином, якщо ми всі вважаємо, що військове вирішення українського конфлікту є неможливим, тоді європейці повинні бути готовими ухвалювати дипломатичні заходи включно із санкціями та переглядом відносин з Москвою.

Євросоюз підписав нещодавно угоду про асоціацію не тільки з Україною, але й з Грузією та Молдовою. Росія, звичайно, відразу виступила з критикою. Таким чином партнерство з ЄС перетворюється на сході Європи на геополітичний фактор?

Я не вважаю геостратегічні аспекти найбільш важливими в конфліктах навколо держав, розташованих між ЄС і Росією. Допомога Євросоюзу, на мою думку, допомагає цим країнам змінити недемократичні, засновані на владі олігархів, системи, які дестабілізують континент. Дедалі більше громадян цих країн хочуть подолати ці олігархічні системи. Такі прагнення стали імпульсом мирного протестного руху - Євромайдану. Але це не означає, що наша політика спрямована проти Росії. За допомогою нашої політики ми відстоюємо глобальні цінності, принципи правової держави і функціонуючої демократії.