Геноцид в Африці: як ФРН переслідує її колоніальне минуле
30 серпня 2018 р.
Дипломатичні відносини між Німеччиною і Намібією є напруженими вже не перший рік. Влада африканської країни давно вимагає від Берліна офіційних вибачень за злочини, вчинені на початку 20 століття німецькими кайзерівськими військами на території сучасної Намібії, яка тоді була німецької колонією.
Йдеться про не найвідомішу сторінку німецької історії - масове вбивство представників африканських народностей гереро і нама в Німецькій Південно-Західній Африці з 1904 по 1908 рік. За оцінками істориків, за цей час було винищено 65 з 80 тисяч представників племені гереро, які там проживали, і щонайменше половину з 20 тисяч нама. Масові вбивства стали відповіддю на повстання гереро і нама проти німецької колоніальної влади, яке почалося в грудні 1904 року.
ФРН хоча і визнала ці вбивства геноцидом, але офіційних вибачень Намібії досі не принесла. Це питання знову опинилося на порядку денному у зв'язку з офіційною передачею Німеччиною останків жертв геноциду племен гереро і нама намібійської стороні, що відбулася в середу, 29 серпня. "Я схиляюся в глибокій жалобі", - сказала статс-міністерка в МЗС ФРН Мішель Мюнтеферінґ (Michelle Müntefering) після спільної з делегатами від Намібії церковної служби у Берліні. Водночас міністерка культури Намібії Катріна Хансе-Хімарва подякувала, однак заявила, що її країна надалі чекає на офіційне вибачення німецьких найвищих осіб. "Намібія та Німеччина мають з'ясувати багато запитань щодо їхнього спільного минулого, теперішнього та майбутнього", - сказала вона.
Передача Намібії останків жертв геноциду
Під час німецького колоніального панування на території сучасної Намібії, яке тривало з 1884 по 1915 рік, останки жертв геноциду були "незаконно привласнені" і перевезені до Німеччини "без жодної поваги до людської гідності, культурних і релігійних переконань і практик", ідеться в повідомленні міністерства закордонних справ ФРН, яке цитує агентство dpa. Згодом частина цих останків опинилася в німецьких музеях.
Так, останки, які передані владі Намібії 29 серпня, раніше зберігалися в антропологічних музеях Берліна, Грайфсвальда, Ганновера, Гамбурга та інших німецьких міст. Йдеться про останки 27 осіб. Церемонію передачі, а також пам'ятне богослужіння організувала протестантська Євангелічна церква Німеччини. За часів геноциду частина її представників різко критикувала дії кайзерівських військ в Німецькій Південно-Західній Африці, а інша частина - беззастережно підтримувала.
Німеччина вже втретє з 2011 року передає африканській державі останки жертв геноциду. "Ми хочемо гідного повернення останків в Намібію", - наголосили в німецькому МЗС у відповідь на запит DW. Однак саме це і залишається проблематичним: церемонію затьмарює суперечка про осмислення Берліном геноциду в Німецькій Південно-Західній Африці.
Від Німеччини вимагають вибачень за геноцид
Напередодні церемонії член головного управління юстиції при берлінському сенаті Дірк Берендт (Dirk Behrendt) і кілька громадських організацій зажадали від влади Німеччини попросити вибачення. "Прийшов час визнати злочин і взяти на себе відповідальність за нього", - наголосив Берендт. Офіційних вибачень зажадала і глава намібійського фонду жертв геноциду (Ovaherero/Ovambanderu Genocide Foundation) Естер Муінянгуї. Позицію канцлерки ФРН Анґели Меркель (Angela Merkel) і Бундестагу з приводу колоніальних злочинів, а точніше відсутність вибачень з їхнього боку, вона назвала "шокуючою". Юрист з питань прав людини Вольфґанґ Калек (Wolfgang Kaleck) присоромив німецьку владу за те, що в Намібії досі немає пам'ятника жертвам геноциду.
Утім, не всі вважають звинувачення на адресу Німеччини справедливими. "Очікування Намібії однозначно є вищими, ніж те, що може зробити Німеччина", - заявив в березні Рупрехт Поленц (Ruprecht Polenz), який очолює німецьку делегацію у переговорному процесі з Намібією. Статс-міністерка в німецькому МЗС Мішель Мюнтеферінґ, яка передавала останки владі Намібії в середу, уточнила, що принесення вибачень під час передачі останків жертв геноциду намібійської стороні не було передбачено. Від цієї ідеї відмовилася влада обох країн, оскільки така церемонія не є доречним для цього заходом, наголосила вона.
Чому вождя гереро не запросили на церемонію
При цьому не всі у Намібії підтримують ведення переговорів з ФРН щодо офіційних вибачень. Один із найбільш жорстких їхніх противників - верховний вождь племені гереро Векуї Рукоро. Наприкінці липня він звинуватив керівництво Німеччини в тому, що його імені не виявилося в списку запрошених на церемонію передачі останків у Берліні. На його думку, це пов'язано з його жорсткою позицією. "Моє ім'я виключили, бо я подав на Німеччину до суду", - заявив Рукоро агентству dpa.
У 2017 році він та інші представники гереро і нама подали заяву до федерального окружного суду Нью-Йорка, зажадавши від уряду ФРН фінансової компенсації у зв'язку з масовими вбивствами членів племен. У німецькому МЗС відмовилися коментувати заяву верховного вождя щодо відсутності його імені в списку запрошених.
Немає в ньому і депутатки парламенту Намібії Іди Хоффман. Прихильники обох політиків розкритикували рішення ФРН не запрошувати їх на церемонію. "Політика виключення, яку проводять ФРН і уряд Намібії, далеко не сприяє примиренню Німеччини з народностями гереро і нама, які досі серйозно страждають від геноциду", - заявили в об'єднанні "Геноцид не старішає", до якого входять кілька некомерційних організацій.
Можливо, Рукоро і Хоффман дійсно не випадково були відсутні в списку запрошених. Організатори церемонії, швидше за все, пам'ятають, чим закінчився подібних захід в 2011 році. Обидва політики, які тоді були присутні на церемонії передачі останків жертв геноциду, почали голосно вимагати від Німеччини вибачень за масові вбивства прямо під час промови тодішньої статс-міністерки ФРН Корнелії Піпер (Cornelia Pieper). У підсумку церемонія ледь не закінчилася безладами, а Піпер поїхала одразу після свого виступу. Очевидно, що ані влада Німеччини, ані уряд Намібії повторення такого інциденту не хочуть.