Як зробити з друга генпрокурора і залишити йому повноваження

Історія розвивалась досить стрімко. Після звільнення з посади генерального прокурора Віктора Шокіна представник президента у Верховній Раді Степан Кубів 12 квітня вносить законопроект, який у разі прийняття розчистив би шлях до кабінету генпрокурора главі фракції Блоку Петра Порошенка (БПП) Юрію Луценку. У проекті закону наголошувалось, що для обіймання посади генпрокурора кандидату не потрібно ні вищої юридичної освіти, ні стажу роботи винятково у галузі права, зокрема на прокурорській посаді. Достатньо лише загальної вищої освіти, а також досвіду роботи в законодавчому та правоохоронному органах не менше п'яти років.

Переписав закон під друга

Утім, за два дні автор законопроекту, який встигли розкритикувати ЗМІ та активісти, документ відкликав.

Однак уже 19 квітня на сайті Верховної Ради з'явився інший законопроект з абсолютно "кубівськими" назвою та змістом. Утім, автори його інші - двоє народних депутатів БПП. За кілька годин під документом з'являється ремарка, що президентом Петром Порошенком він визначений як невідкладний.

У частині вимог до кандидата на посаду генерального прокурора документ один в один збігається з пропозиціями Кубіва. Однак, у новому законопроекті з'являється норма, якою народні депутати пропонують ввести в дію статті про органи прокурорського самоврядування з 15 квітня не цього року, а наступного - 2017-го. Йдеться про Раду прокурорів (РП) та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію (КДК).

Саме ці органи, як пояснили DW фахівці, мали б взяти на себе певні функції, які нині має генеральний прокурор. Зокрема, Рада прокурорів мала б рекомендувати осіб на призначення або звільнення з адміністративних посад у прокуратурі. А КДК - відбирати кандидатів на посаду рядових прокурорів, переводити їх з одного органу прокуратури до іншого, розглядати скарги проти прокурорів і мати право притягати їх до дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення.

Тобто все, що мало залишитися генеральному прокуророві щодо кадрових перестановок після початку роботи органів прокурорського самоврядування, - це або погоджуватися з рішеннями обох органів самоврядування, або ні. Взагалі ці зміни мали б набрати чинності ще торік, але ось тепер вже вдруге введення їх в дію пропонують перенести. Причому, ні в кого серед парламентарів, фахівців та активістів не виникає сумнівів у тому, заради кого все це робиться - заради голови президентської фракції у парламенті Юрія Луценка.

У генпрокурори би пішов, хай закони змінять

Тим часом Юрій Луценко й сам вже встиг підкормити чутки про своє можливе призначення, заявивши, що готовий очолити Генеральну прокуратуру України (ГПУ). Його кандидатуру підтримав і директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, зазначивши, що призначення Луценка буде останнім шансом реформувати прокуратуру. За даними джерел видання "Українська правда", президентську кандидатуру підтримують і парнтери в коаліції - ''Народний фронт''.

Та не всі депутати самої президентської фракції БПП схвально сприйняли такі законодавчі ініціативи. "Яке має відношення посада генерального прокурора до роботи Верховної Ради - це загадка, - обурюється народний депутат Сергій Лещенко. - По-перше, генпрокурор не має права законодавчої ініціативи. По-друге, посада генпрокурора є аполітичною по закону. Йому заборонено бути членом будь-якої партії".

Одразу після першого повідомлення про диво-зміни до закону Сергій Лещенко на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook написав, що раз змінюють закон, то й він готовий подаватись на цю посаду. Щоправда, йому це навряд чи вдасться навіть за великого бажання.

"Цей законопроект - він тупо під Луценка, - говорить Сергій Лещенко. - Вони поставили обмеження - п'ятирічний досвід роботи в законодавчому органі. Луценко - не перший рік в парламенті. Він зможе подаватись, а інші кандидати не зможуть".

Генпрокурор без юросвіти

Юрій Луценко хоч і має досвід роботи в МВС, проте за освітою він не юрист, а інженер електронної техніки. В жодній європейській країні не знайти випадків, коли прокуратуру очолює людина без юридичної освіти, говорить експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

"Є документ Венеціанської комісії, де говориться, що органи обвинувачення в кожній країні мають бути професійними, а політичний вплив на них унеможливлюється, - пояснює Банчук. - А коли в законі йдеться про стаж законодавчої роботи, то зрозуміло, що йдеться про народного депутата, і тут ми зіштовхуємось з принципом про аполітичність керівника". Те, що відбувається в Україні, демонструє, наскільки вона далека від європейських стандартів, говорить експерт.

Не підійшли за критеріями - поміняли критерії

В Україні раніше вже були випадки, коли заради певних кандидатур видаляли старі положення з закону й дописували нові.Олег Махніцький та Віталій Ярема також не відповідали критеріям посади генпрокурора за законами 2014 року. "Тоді, згідно з законом, щоб стати генпрокурором потрібно було мати досвід роботи в прокуратурі як мінімум сім років, зокрема три - на керівних посадах", - пояснює юрист та екс-керівник національного центрального бюро Інтерполу в Україні Кирило Куліков.

Олег Махніцький хоч і працював в органах прокуратури, але менше семи років. Але через те, що він був лише виконуючим обов’язків генпрокурора, депутати заплющили очі на його невідповідність вимогам закону. А от для Віталія Яреми пом’якшили закон, змінивши формулювання "досвід у прокуратурі" на "досвід в області права".

На думку Кулікова, закони під кандидатури останнім часом міняють часто. Так само діяли, коли до уряду й прокуратури запрошували грузинських фахівців, пом’якшуючи норми закону про обов’язкове знання української мови держслужбовцями та наявність українського диплому.

Подвійні стандарти

В історії зі зміною закону під майбутнього генпрокурора привертає до себе увагу ще й те, що торік, коли в Україні тривав конкурс на відбір до місцевих прокуратур, на керівні посади дозволяли подаватися лише особам зі стажем роботи в прокуратурі.

Тоді законодавці не стали чіпати цієї норми. Саме через це, за результатами конкурсу, 84 відсотки з призначених очільників місцевих прокуратур раніше обіймали посади керівників районних прокуратур. Оновлення місцевих прокуратур не відбулося.