Обличчя світу бітлів

«Вам колись доводилось бачити звабливо одягнену полісменку?» - запитує німецький митець Вольфґанґ Гюлк на сторінках альбому зі своїми репродукціями, які за стилем нагадують комікси, і сам же відповідає: «Мабуть, що ні - ані тут, ані в Англії! Принадність «Чарівної Рити» прихована, ба навіть більше – їй притаманна прохолодна сексуальність». Біляву полісменку, про яку співають «Бітлз», художник так і намалював: сірий жакет, що тісно охоплює талію; коротенька спідниця; стрункі ніжки в сірих панчохах, сірі туфлі на невеличких підборах; з підкреслено серйозним виразом обличчя чарівна Рита виписує штраф…

Графічний альбом «Beatles' People» вміщує понад сорок іронічно-жартівливих портретів зі світу ліверпульської четвірки. Мішель і Леді Мадонна, Джулія й Таксмен, Елеонора Ріґбі й Люсі - саме та, що в небі з діамантами (див. титульне фото). Всі вони отримали, так би мовити, своє обличчя. При цьому до початку роботи над проектом художник себе зовсім не вважав бітломаном. «Упродовж тридцяти років я слухав тільки класичну музику й суворо ігнорував усе інше. Мої вуха були налаштовані виключно на класику», - визнав у розмові з Deutsche Welle 61-річний митець, хоча пісні «Бітлз» певним чином слугували саундтреком і для його молодості.

Повторне ж відкриття музики найвідомішого на планеті поп-гурту сталося, як часто буває в житті, випадково. Якось в одній з книгарень Вольфґанґ Гюлк наштовхнувся на біографію гурту. Він її купив: мовляв, може з'являться якісь спогади? Послухав один альбом «Бітлз», потім ще один… «Врешті-решт у мене накопичився цілий стос книжок про «Бітлз» товщиною, мабуть, десь півметра і всі їхні музичні альбоми, - розповів митець. - Потім я ще раз перечитав усі їхні тексти, які, до речі, є багатошаровими, сповненими гумору й без жодного терміну давності». І тут художнику спало на думку: а як власне виглядають люди, про яких співають Пол, Джон, Джордж і Рінґо.

Велотренажер і «Бітлз»

Найбільше пощастило Доктору Роберту! - Його Вольфґанґ Гюлк намалював першим: самовпевнена людина в модному світлому костюмі, з нагрудної кишені стирчать… таблетки. Подейкують, що прототипом для головного героя пісні «Доктор Роберт» слугувала одна з реальних постатей злочинного світу. Ця людина тримала «під кайфом» увесь Нью-Йорк. «Пісня «Доктор Роберт» мені подобалась завжди. І от я вирішив створити ескіз цього персонажу, а вже згодом я взявся за інші портрети», - каже художник.

Таке портретування обійшлося Вольфґанґу Гюлку в сім місяців безперервної праці. Чи не знадобилися дюссельдорфському художникові й самому «послуги» якогось «доктора Роберта», аби натхнення не полишило його? «Процес виникнення картин у моїй уяві досить кумедний, - зізнається митець. - Нікому не дозволено бути присутнім при цьому. Кожні три дні я сідаю на велотренажер і кручу педалі. В навушниках - музика. Від тренування виділяються гормони щастя, і тоді починаю чітко уявляти собі те, що хочу намалювати».

Свій доробок Вольфґанґ Гюлк не лише зібрав у книзі, він регулярно влаштовує й виставки, подорожуючи зі своєю експозицією Німеччиною. Намальованих персонажів зі світу «Бітлз» можна було побачити й у Гамбурзі - там, звідки власне почалася справжня кар'єра ліверпульської четвірки.