Готові на все: "Беркут"

Опозиція пропонує ліквідувати спецпідрозділ МВС "Беркут". Про це повідомив лідер фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк на брифінгу у Верховній Раді у четвер, 5 грудня, передає агентство "Інтерфакс". Крім ліквідації спецпідрозділу внесений до Верховної Ради документ пропонує також позбавити спеціальних і військових звань рядового та керівного складу цього підрозділу.

Лідер партії "УДАР" Віталій Кличко теж виступив за розформування спецпідрозділу "Беркут", оскільки він себе дискредитував. Надмірна жорстокість "Беркута" при розгоні акцій вуличних протестів вже давно викликає обурення й у парламентської опозиції: народний депутат від "Удару" Сергій Каплін ще влітку цього року оголошував про підготовку законопроекту про ліквідацію міліції особливого призначення.

Нелегітимний "Беркут"

Нині, як заявив у четвер, 5 грудня, депутат від партії УДАР, голова парламентського комітету з прав людини Валерій Пацкан, "Беркут" є нелегітимним. "У нас є матеріали, положень про спецпідрозділ "Беркут" не існує, немає посадових інструкцій, які було б зареєстровано в Міністерстві юстиції", - зазначив він.

"Беркут" так само, як і "Альфа", "Омега", "Сокіл", та "Титан" - належить до спеціальних підрозділів силових органів України: СБУ та міліції. В Україні свої спецпідрозділи мають також прикордонники, митники й військові. Утім, останніми роками саме "Беркут" регулярно шокував громадськість невиправданою брутальністю й агресивністю, "знешкоджуючи" мітингувальників та демонстрантів. Останній приклад - кривавий розгін мирного Євромайдану з надмірним застосуванням сили у субботу, 30 листопада, а також жорстоке побиття демонстрантів та журналістів біля адміністрації президента у неділю, 1 грудня після провокацій.

"Беркут" залишити не можна ліківідувати

"Такий спецпідрозділ, як "Беркут", має бути в арсеналі держави, але із визначеною законом кількістю особового складу, із чітко встановленими завданнями та зі строго окресленими способами та засобами їх виконання", - переконаний експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк. За його словами, в законі також мають бути чітко прописані повноваження та обов'язки "беркутівців", і головне - що їм заборонено.

Як виявилося, із часу створення "Беркута" у 1992 році та донині вся його діяльність визначена лише в нормативних актах МВС. Це означає, що юридичні механізми їхньої дії - без законодавчої основи - перебувають винятково в руках керівництва МВС, яке, як відомо, змінюється "під владу".

Мутація "Беркута": каральні загони замість борців зі злочинністю

Згідно з нормативними актами МВС, у 1992 році "Беркут" створювався як міліція швидкого реагування для ефективного використання у боротьбі з організованою злочинністю. У "Беркуті" служили колишні військові спецназівці, кращі "опери" карного розшуку, досвідчені міліціонери, які володіли прийомами рукопашного бою тощо.

Власне, й тепер пріоритет у зарахуванні до спецпідрозділу мають майстри спорту, кандидати в майстри спорту та першорозрядники силових видів спорту. У МВС повідомили, що нині штатна чисельність „Беркута” становить близько чотирьох тисяч працівників, конкурс на службу - 4 особи на місце, а середньомісячне грошове забезпечення залежно від вислуги років: у рядового складу - 4,3 тисячі гривень, у начальницького - 4,7 тисячі гривень. Нагадаємо, що в середньому в україніській міліції заробітна плата в півтори-два рази менша.

Нині у складі підрозділів "Беркута" не просто фізично загартовані бійці, а й фахівці зі спеціальних техзасобів, альпіністи, водолази, підривники та снайпери. Їх мають кидати на затримання озброєних злочинців, членів організованих злочинних угруповань, звільнення заручників. Співробітники "Беркута" проходять і курс психологічної підготовки. Один з бійців на умовах анонімності розповів DW, що основна мета такої підготовки - це налаштованість на те, що "завдання має бути виконано". За сім місяців цього року за участю "Беркута” було виконано понад 160 таких завдань - спецоперацій із затримання озброєних злочинців.

Нова ціль - протестувальники

Утім, ще кілька років тому діяльність "Беркута" в галузі протидії злочинності була значно пліднішою. Для порівняння: в 2005 році, коли у спецпідрозділі служили три з половиною тисячі бійців, було проведено понад 18 тисяч операцій, у 2006-му - 21 з половиною тисяч операції, повідомляло тоді інформагентство "РИА-новости" з посиланням на тодішнього заступника міністра внутрішніх справ Михайла Корнієнка.

Як випливає із відповіді МВС на запит DW, одержаної у серпні, використання високопрофесійно підготовлених "беркутівців" у боротьбі зі злочинністю нині має другорядне значення. Як наголосили DW у МВС, одним з основних завдань "Беркута” є "забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних та спеціальних заходів". "Тому працівники цих підрозділів залучаються насамперед до охорони громадського порядку під час проведення заходів з масовою участю громадян", - пояснили в МВС.

"Така ситуація є наслідком неправильного менеджменту та політичного тиску і призводить до того, що професійні бійці непрофесійно працюють у непрофесійних умовах", - переконаний правозахисник Олег Мартиненко. Раніше Мартиненко як єдиний представник правозахисних організацій був членом громадської ради при МВС України. Утім, Гельсінська спілка відкликала його, не побачивши в діяльності ради зацікавленості у вирішенні проблем, що стосуються прав людини.

Кого боїться МВС: політичну опозицію чи людей?

Варто зауважити, що, за нормативами самого ж МВС, начальники управлінь МВС в областях, Києві та Севастополі мають розраховувати сили та засоби, задіяні для забезпечення охорони громадського порядку. Однак у нормативах самого МВС немає відповідей на основні питання, зазначає експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк: "Що таке антигромадський вияв? Що таке припинення масових безпорядків і чим воно відрізняється від їх придушення? Що таке масові заходи, тобто маса - це скільки?"

За спостереженням екс-члена громадської ради при МВС Мартиненка, до охорони громадського порядку під час багатотисячних акцій опозиції залучається часом не більше сотні бійців "Беркута". А під час мирних акцій, як от "Врадіївської ходи", на вулицях, в автобусах, у підземних переходах присутня мало не така ж кількість "беркутівців", як і самих мітингувальників, зауважує правозахисник. "По суті, політична верхівка командує, яку акцію прибрати, ліквідувати, нейтралізувати, і тоді командир підрозділу, який має таку команду, викликає чи не весь особовий склад свого підрозділу на місце події", - каже правозахисник.

"Ми не політизовані. У нас є визначені законом задачі. Треба охороняти громадський порядок - ми його охороняємо. Не треба прикриватися мирними діями. Адже провокації якого штибу можуть бути? Пустять натовп, а здалеку почнуть стріляти. То до чого тут ми?", - зауважив у розмові з DW співробітник спецпідрозділу.

Дається взнаки спеціальна психологічна підготовка: у демонстрантах заздалегідь бачать приховану загрозу й висловлюють готовність знешкодити її джерело у будь-який спосіб. Однак незаконні накази співробітники міліції повинні не виконувати. Мартиненко вважає, що для "беркутівців" накази керівника завжди виглядають законно: "Зовнішньо співробітники міліції не здатні оцінити, наскільки законним є наказ командира в даний момент". А якщо до цього додається низький рівень поінформованості бійців про громадянські права протестувальників, то спецпідрозділи перетворюються на ефективний засіб придушення політичних та соціальних протестів.