Грецький парламент підтримав проведення референдуму

Грецькі парламентарі проголосували за проведення референдуму щодо згоди чи незгоди з вимогами міжнародних кредиторів для ухвалення програми кредитної допомоги Афінам. Волевиявлення підтримали своїми голосами 178 з 300 народних обранців. Відповідне рішення грецькі депутати ухвалили у ніч на неділю, 28 червня, інформує агенція AFP. Перед ухваленням прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас закликав до проведення референдуму, де, на його думку, греки мали б сказати "рішуче "Ні!" ультиматуму" та вимогам міжнародних кредиторів щодо політики заощаджень.

Водночас він зауважив, що у волевиявленні мало б пролунати "велике "Так!" Європі та солідарності". Глава грецького уряду переконаний, що завдяки "гордому "Ні!" позиція Греції під час перемовин з кредиторами посилиться.

Згідно з оприлюдненими результатами, 120 народних обранців виступили проти волевиявлення і навіть не брали участі в голосуванні.

Греки воліють компромісу з кредиторами

Як відомо, референдум має визначити позицію греків щодо вимог кредиторів до Афін вдатися до політики заощаджень задля одержання фінансової допомоги. Вихідним пунктом взято перелік спільних вимог від Міжнародного валютного фонду (МВФ), Європейського Центробанку (ЄЦБ) та Єврокомісії, який передали Афінам у п’ятницю, 26 червня. На погляд прем’єра Ципраса, список вимог містить "неприйнятні" пункти, як-то скорочення пенсійних виплат та підвищення податку на додану вартість (ПДВ) на продукти харчування.

Результати нещодавніх соціологічних опитувань засвідчили, що більшість греків підтримує порозуміння з кредиторами. Згідно з результатами проведеного на замовлення тижневика Vima опитування, 47,2 відсотка респондентів висловилися за угоду Афін з кредиторами, а 33 відсотки проти. 20 відсотків учасників опитування не змогли визначитися з відповіддю.

Країни-члени Єврозони не підтримають Афіни грошима

Натомість у відповідь на несподіване рішення уряду Греції вдатися до референдуму міністри фінансів країн-членів Єврозони вирішили не подовжувати програму фінансування Греції. Під час позачергової зустрічі у суботу, 27 червня, вони відхилили пропозицію пролонгувати програму фінансування, що збігає 30 червня, до дня проведення референдуму, як того просив грецький уряд. Це рішення поставило Афіни на межу банкрутства, адже у вівторок, 30 червня, Греція має сплатити 1,5 мільярда євро боргу перед МВФ.

Міністр фінансів Німеччини Вольфґанґ Шойбле заявив суботнього вечора журналістам телеканалу ARD у Брюсселі, що найближчими днями на Грецію чекають "серйозні труднощі". За його словами, за останні тижні і дні населення зняло з рахунків грецьких банків чималі суми грошей, а в суботу ситуація "ще раз вкрай загострилася". Він додав. що країни-члени Єврозони "зроблять все, щоб запобігти будь-якій можливій загрозі "зараження" іншими країнами. Утім, очільник німецького Мінфіну вважає проведення повторного саміту глав держав та урядів ЄС у вівторок, 30 червня, "досить маловірогідним".

Водночас глава Єврогрупи Єрун Дейсселблум, слова якого наводить агенція dpa, зазначив з жалем, що "з огляду на ситуацію" програма підтримки Греції завершиться у вівторок, 30 червня. Це означатиме, що Греції не надійдуть кредити від країн-членів Єврозони та МВФ сукупним обсягом 18 мільярдів євро.

Слово за Європейським Центробанком

Визначальною стане зараз реакція Європейського Центробанку (ЄЦБ). За даними процитованих агенцією dpa європейський дипломатів, ЄЦБ проведе у неділю, 28 червня консультації щодо так званих екстрених кредитів Афінам (ELA). Центробанк, центральний офіс якого знаходиться у Франкфурті-на-Майні, вже протягом тривалого часу підтримує грецькі банки такими кредитами, аби вберегти фінансовий сектор країни від колапсу.

З 2010 року Афіни одержали в рамках програм фінансової підтримки загалом майже 240 мільярдів євро коштів.