Греція має залишити єврозону, щоб євро не втратив стабільність
14 квітня 2010 р.Німецький професор економіки Йоахім Штарбатті ніколи не вірив у те, що євро буде таким стабільним, якою колись була німецька марка. Тому 1997 року з кількома колегами він подав позов до Конституційного суду Німеччини проти запровадження єдиної європейської валюти. Справу він програв. З 2002 року євро запровадили.
Тріщина у валютному союзі
Нині, коли через грецьку кризу стабільність спільної європейської валюти перебуває під загрозою, вчений бачить, як потроху здійснюються його песимістичні прогнози. «На жаль. Нас непокоїть те, що нині з’явилася тріщина у цьому валютному союзі. Внаслідок цього може розвалитися його фундамент. Саме про це йшлося в нашому позові», - сказав Штарбатті в інтерв’ю «Німецькій хвилі».
Штарбатті та його прибічників непокоїв наприкінці 90-их передусім той факт, що до валютного союзу долучаться країни, які виконують критерії вступу тільки завдяки так званому «творчому способу ведення бухгалтерії». Класичний приклад такої країни – це Греція, яка упродовж довгих років «прикрашала» свою фінансову звітність.
Поки не кінець євро
Але є й інші схожі приклади. Штарбатті говорить у цьому зв’язку про стабільний «північний пояс» валютного союзу і про «південний пояс», до якого входять країни, які фактично вже не є конкурентоспроможними. Однак чи можна за таких умов говорити про початок кінця євро? «Кінець євро прийде тоді, коли ця валюта стане нестабільною. Люди з цим не миритимуться, тому виникне конфлікт. Найкраще було б, якби країни, які більше не можуть дотримуватися всіх критеріїв валютного союзу, добровільно його залишили. Їх не можна з нього просто викинути. Цього ніхто й не прагне. Але їм це просто необхідно, щоб створити можливість для знецінення національної валюти», каже Штарбатті.
Знецінення національної валюти як ліки від кризи
Знецінення національної валюти могло б допомогти економіці «проблемної» держави знову стати конкурентоздатною й привабити інвестиції, пояснює економіст. У випадку з Грецією це означало б повернення до драхм і їхнє знецінення десь на 40 відсотків. Схожий досвід подолання кризи вже є, зокрема новітній – з країн Південно-східної Азії. Щоправда, чи підуть Греція чи інші країни зі схожою ситуацією на такий крок, поки сказати не може ніхто. Професор Штарбатті їм це однак дуже радить зробити.
Автори: Леся Юрченко/Генрік Бьоме
Редактор: Наталя Неділько