Греції спишуть половину боргів

Учасникам надзвичайного саміту країн єврозони у Брюсселі, в результаті десятигодинного марафона, який тривав майже до ранку четверга, 27 жовтня, нарешті вдалося дійти компромісу щодо врегулювання боргової кризи.

Глави держав та урядів Єврозони домовились із приватними кредиторами про часткове списання Греції її боргів. Згідно з ухвалою, банки та страхові компанії мають добровільно відмовитися від близько половини своїх зобов'язань. Як заявив президент Франції Ніколя Саркозі, загальний обсяг цих коштів у грецьких боргових векселях становить приблизно 100 мільярдів євро. 30 мільярдів з них в якості гарантії візьмуть на себе держави.

У період до 2014 року Греції планують також надати кредити в обсязі 100 мільярдів євро. Завдяки цій допомозі дефіцит держбюджету Греції, яка перебуває на межі дефолту, має знизитися до 2020 року з нинішніх 160 до 120 відсотків від ВВП. Водночас, щоб уникнути колапсу банківської системи внаслідок списання боргів Греції, великі європейські банки , зокрема, Дойче Банк або Коммерцбанк у Німеччині, повинні підвищити частку свого базового капіталу до 9 відсотків. Фінансовим інститутам знадобиться для цього поповнити свої резерви 106 мільярдами євро. Глави держав зобов'язали їх це зробити до середини 2012 року.

Потужність EFSF збільшать до трильйона

Також вирішено, що потужність європейського антикризового фонду EFSF, який нині сягає 440 мільярдів євро, буде фактично доведено до одного трильйона євро. Зробити це дозволять не нові вливання у стабфонд, а реалізація моделі, на якій, всупереч запереченням Франції, наполягала Німеччина.

Згідно з цією моделлю, EFSF виступить в якості страхувальника держоблігацій проблемних країн. В результаті інвестори отримають гарантію того, що в разі банкрутства якоїсь держави зони євро європейський стабфонд візьме частину втрат на себе. Франція наполягала на наданні EFSF банківської ліцензії, щоб стабфонд міг брати нові кредити, в тому числі в Європейського центробанку. Ще в ніч на четвер стало відомо, що Саркозі хотів подзвонити китайському президенту Ху Дзіньтао і обговорити можливе долучення Китаю до рятувального фонду.

Під тиском євросаміту Італії довелося взяти на себе додаткові зобов'язання щодо проведення економічних реформ. Італійський прем'єр-міністр  Сильвіо Берлусконі запевнив, що до 15 листопада в Римі представлять відповідний план дій. Йдеться про реформи ринку праці та пенсійної системи, поліпшення ділового клімату шляхом зменшення бюрократичних перепон. На учасників саміту ці обіцянки справили добре враження, як підсумував прем'єр-міністр головуючої в ЄС Польщі Дональд Туск.
 

Захар Бутирський / AFP, dpa
Редактор: Євген Тейзе