ДБР - Труба? Новий орган у центрі скандалу ще до запуску
31 серпня 2018 р.
Попри те, що Верховна Рада ухвалила закон про створення Державного бюро розслідувань (ДБР) України майже три роки тому, в листопаді 2015 року, новий орган правопорядку досі не почав свою роботу. З того моменту роботу з відбору кандидатів на керівні посади у бюро критикували як за неквапливість, так і за політичну ангажованість. Приміром, директора ДБР Романа Трубу та його заступників Ольгу Варченко та Олександра Буряка конкурсна комісія обрала лише через два роки після ухвалення закону. Водночас авторитетні українські ЗМІ неодноразово публікували розслідування, в яких стверджувалося, що у проведений комісією конкурс втручалося політичне керівництво країни.
При цьому значення бюро важко недооцінити, адже воно має розслідувати справи, пов'язані з корупцією, діяльністю злочинних організацій, а також особливо тяжких злочинів, за які Кримінальним кодексом передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Затримка із початком роботи ДБР вже призвела до проблем у розслідуваннях, адже, згідно з новим законом, що набрав чинності у березні 2016 року, ДБР отримало повноваження розслідувати справи, які досі розслідувала прокуратура. В останньої ж відповідні повноваження зникли, хоча бюро й надалі фактично існувало лише "на папері".
Труба проти комісії
Щоправда, після призначення керівництва бюро у 2017 році й дійсно все виглядало так, що ДБР ось-ось почне працювати. І нарешті в серпні 2018-го, тобто нещодавно, Труба уже приймав присягу державного службовця у перших 42 переможців конкурсу на посади у центральному апараті відомства. Під час церемонії він заявив про те, що найближчим часом також будуть призначені сотні слідчих, а конкурсна комісія завершує відбір персоналу для територіальних управлінь. "Після закінчення цього відбору ми зможемо говорити про повноцінний початку роботи Державного бюро розслідувань", - зазначив голова ДБР, додавши, що розраховує на початок роботи вже у вересні поточного року.
Утім, за кілька днів до цієї дати, 28 серпня, тон заяв Труби різко змінився. Під час брифінгу у Києві він заявив, що прийняв рішення відхилити обрані конкурсною комісією кандидатури на 27 керівних посад у територіальних управліннях відомства. Голова ДБР пояснив це тим, що комісія знищила результати проходження кандидатами поліграфа (детектора брехні), застосовування якого під час влаштування на роботу до цього органу передбачає закон . Він також висловив сумніви у доброчесності низки запропонованих кандидатур, зазначивши, що дехто з них є фігурантом кримінальних проваджень, одне з яких навіть пов'язане із державною зрадою.
Попри це Труба висловив оптимізм щодо анонсованого ним раніше старту бюро вже у вересні. Вийти із ситуації він обіцяє за допомогою призначення виконувачів обов'язків голів територіальних управлінь з числа заступників, за обрання яких відповідає сам лише голова ДБР на основі пропозицій іншої, внутрішньої, комісії відбору кадрів.
"Показати зуби"
Опитані DW експерти пояснюють демарш керівника ДБР тим, що раніше маловідомий прокурор зі Львова Роман Труба, отримавши нові повноваження, почав грати свою гру. "Його кандидатура виникла як консенсус груп впливу у владі після того, як не вдалося досягти компромісу щодо таких політичних важковаговиків, як (головний військовий прокурор Анатолій. - Ред.) Матіос", - розповідає виконавчий директор правозахисної організації "Transparency International Україна" Ярослав Юрчишин. За його словами, голова бюро вирішив "показати зуби" замість того, аби погоджуватися на кандидатури, на які він потім не матиме впливу.
Утім, прагнення Труби до незалежності не обов'язково означає принциповість керівника ДБР, додає один з учасників конкурсної комісії з відбору кадрів до Бюро та головний експерт антикорупційної групи "Реанімаційного пакету реформ" Олександр Лємєнов. За його словами, аналогічні претензії щодо доброчесності, які Труба висловив до кандидатів на посади голів територіальних управлінь, існують і до заступників, яких тепер пропонує замість них сам Труба. "Тільки вони взагалі не проходили поліграф, на відміну від перших", - обурюється експерт.
Формальна логіка
Слова голови ДБР щодо можливості запустити роботу бюро вже у вересні формально цілком відповідають дійсності, розповідає Юрчишин. Для цього, зазначає він, достатньо набрати 30 відсотків від запланованого штату співробітників. "Вимог щодо того, чи це будуть оперативні робітники, чи голови територіальних управлінь, чи їхні заступники, немає", - додає Юрчишин. Він переконаний, що Труба здатен набрати формально необхідну кількість робітників самостійно.
Утім, реально запрацювати за умов конфлікту зі своїми колишніми лобістами у владі новий голова ДБР не зможе, попереджають експерті. Так, пояснює Лємєнов, досі лише у першому читанні ухвалений закон, який би розблокував для бюро можливість набирати власних оперативних співробітників. Теоретично, за словами експерта, це можна було б обійти за допомогою створення спільних слідчих груп із представниками інших правоохоронних органів.
Примарний ідеал
Юрчишин нагадує і про інший можливий засіб тиску на керівника ДБР. Депутат від фракції "Блок Петра Порошенка" Юрій Македон через суд вимагає скасування призначення Труби на посаду директора бюро. Про свій позов депутат нагадав в ефірі одного із телеканалів у день, коли Труба проводив свій скандальний брифінг.
За словами експертів, майбутній політичний конфлікт був закладений ще під час формування комісії, яка обирала керівництво ДБР. "Трубу обирала комісія, яка складалася на три чверті з політиків та афілійованих із ними людьми", - пояснює Юрчишин. Але, за його словами, демарш голови бюро може навіть зіграти на користь незалежності ДБР. Тільки це відбудеться через конкуренцію еліт за контроль над ним, а не через дотримання правил у його формуванні, попереджає експерт.
Надії на балансування політичних інтересів у майбутній роботі бюро покладає і Лємєнов. За його словами, багато осіб, причетних до конкурсного відбору до ДБР зараз вкрай розчаровані процесом і висловлюються за повне перезавантаження бюро і формування його штату з самого початку. Втім, додає Лємєнов, це означатиме ще, щонайменше, півтора роки ситуації правового вакууму, коли одні органи вже не мають повноважень для розслідувань важливих злочинів, а інші - ще їх не отримали. А це, каже він, призведе до подальшого зниження якості слідчих дій та кількості розкритих злочинів. "Тому варто зрозуміти: за нинішніх умов ідеального ДБР не буде", - попереджає експерт.